Клінічні прояви. Проявляється почервонінням, утворенням вузликів (папул), пухирців (везикул), гнійників (пустул), мокненням поверхні шкіри з утворенням кірок (струпів) і лусочок, що супроводжується свербінням, розчухами, схудненням тварини.
Лікування. Місцево застосовують цинкову, ксероформну мазі, мазі зі стероїдними гормонами, розчин піоктаніну та діамантового зеленого, всередину – фуросемід.
Профілактика. Насамперед необхідно усунути подразник.
Забої
Етіологія. Механічне пошкодження тканин зі збереженням цілісності шкіри внаслідок ударів тупими предметами, копитом, рухомим механізмом, при транспортуванні. Внаслідок сильних ударів можливі запалення навколишніх тканин і переломи кісток.
Клінічні прояви. У місці травми виникає гаряча, болюча припухлість. Зовнішні покриви ділянки забою на 2–3 добу набувають синьо-чорного, а потім – зелено- жовтого кольору. У разі розтрощення кінцівки можлива асептична лихоманка.
Лікування. Забезпечують спокій, шкіру змащують спиртовим розчином йоду або водним розчином марганцевокислого калію. У разі сильних ударів для профілактики розвитку патологічних процесів у сухожиллях та суглобах першої доби призначають холод і в'яжучі засоби, тисні пов'язки, компреси. Ветеринарний лікар призначає спеціальне лікування залежно від показань.
Профілактика. Полягає в дотриманні правил і норм утримання тварин за статевими групами, дотриманні правил транспортування та огородженні механізмів, що працюють.
Опіки
Етіологія. Пошкодження шкіри і прилеглих тканин, що виникає в результаті впливу високої температури (термічні опіки), хімічних речовин (хімічні опіки), електричного струму та променевої енергії.
Клінічні прояви. Ураження за термічних опіків бувають 4 ступенів: І ступінь – ураження поверхневих шарів епідермісу, гіперемія, незначний набряк шкіри; II ступінь – ураження всього епідермісу з утворенням пухирів, наповнених рідиною рожевого кольору; III ступінь – ураження всієї товщі шкіри, потових і сальних залоз, шкіра стає холодною, щільною; IV ступінь – обвуглювання тканин, які перетворюються в масу буро-чорного кольору. Якщо від опіку постраждало до 10 % поверхні тіла, це опікова хвороба.
Лікування. У разі термічних опіків обробляють обпечені місця марлевими тампонами, змоченими у розчинах дубильних і коагулювальних речовин (розчином марганцевокислого калію, спиртовим розчином таніну, розчином йоду), мазями Вишневського, "Рятівник", "Левомеколь", з антибіотиками.
Хімічний опік виникає внаслідок впливу на шкіру кислот, лугів, негашеного вапна, брому, фосфору тощо. Кислоти нейтралізують розчином натрію гідрокарбонату та молоком, луги – розчином оцтової кислоти, ціанисті сполуки – розчином марганцевокислого калію, фтористий водень – сульфатом магнію. Надалі проводять лікування опіку як термічного.
Електротравма виникає в разі натрапляння тварин на оголені проводи, що перебувають під напругою, ураження розрядом блискавки тощо. Вона характеризується важким станом тварини: хвора худоба лежить, пульс рідкісний, дихання переривчасте. Крім місцевого лікування опіку, необхідно дати травмованій особині засоби, що стимулюють серце (кофеїн, камфора) і дихання (лобелін), також показаний сульфат магнію для зниження внутрішньочерепного тиску.
Профілактика. Попередження та усунення факторів, що спричиняють опік.
Флегмона
Етіологія. Гостре гнійне запалення з подальшим некрозом (омертвінням) клітковини й тенденцією до переважання гнійної інфекції. Виникає патологічний стан у разі потрапляння в тканини високовірулентної інфекції з фурункула, абсцесу та інших гнійних ділянок. Інфекційне начало проникає в тканини через зовнішні покриви або лімфогенним шляхом.
Клінічні прояви. Спостерігається обширна припухлість, що поширюється на всю ділянку, сильна болючість. Хвороба супроводжується підвищенням температури тіла до 40 °С і вище. Спостерігається пригнічений стан тварини, погіршення апетиту.
Лікування. На початку захворювання призначають теплові процедури: зігрівальні компреси, припарки, грілки, тепле укутування з одночасним даванням протисептичних засобів – сульфаніламідів, антибіотиків. У випадках стрімкого розвитку процесу ймовірне хірургічне втручання.
Профілактика. Фактором у розвитку процесу є травмування тканин (забій).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби шкірного покриву“ на сторінці 2. Приємного читання.
