Хвороби шкірного покриву

Повна енциклопедія тваринництва

Клінічні прояви. Проявляється почервонінням, утворенням вузликів (папул), пухирців (везикул), гнійників (пустул), мокненням поверхні шкіри з утворенням кірок (струпів) і лусочок, що супроводжується свербінням, розчухами, схудненням тварини.

Лікування. Місцево застосовують цинкову, ксероформну мазі, мазі зі стероїдними гормонами, розчин піоктаніну та діамантового зеленого, всередину – фуросемід.

Профілактика. Насамперед необхідно усунути подразник.

Забої

Етіологія. Механічне пошкодження тканин зі збереженням цілісності шкіри внаслідок ударів тупими предметами, копитом, рухомим механізмом, при транспортуванні. Внаслідок сильних ударів можливі запалення навколишніх тканин і переломи кісток.

Клінічні прояви. У місці травми виникає гаряча, болюча припухлість. Зовнішні покриви ділянки забою на 2–3 добу набувають синьо-чорного, а потім – зелено- жовтого кольору. У разі розтрощення кінцівки можлива асептична лихоманка.

Лікування. Забезпечують спокій, шкіру змащують спиртовим розчином йоду або водним розчином марганцевокислого калію. У разі сильних ударів для профілактики розвитку патологічних процесів у сухожиллях та суглобах першої доби призначають холод і в'яжучі засоби, тисні пов'язки, компреси. Ветеринарний лікар призначає спеціальне лікування залежно від показань.

Профілактика. Полягає в дотриманні правил і норм утримання тварин за статевими групами, дотриманні правил транспортування та огородженні механізмів, що працюють.

Опіки

Етіологія. Пошкодження шкіри і прилеглих тканин, що виникає в результаті впливу високої температури (термічні опіки), хімічних речовин (хімічні опіки), електричного струму та променевої енергії.

Клінічні прояви. Ураження за термічних опіків бувають 4 ступенів: І ступінь – ураження поверхневих шарів епідермісу, гіперемія, незначний набряк шкіри; II ступінь – ураження всього епідермісу з утворенням пухирів, наповнених рідиною рожевого кольору; III ступінь – ураження всієї товщі шкіри, потових і сальних залоз, шкіра стає холодною, щільною; IV ступінь – обвуглювання тканин, які перетворюються в масу буро-чорного кольору. Якщо від опіку постраждало до 10 % поверхні тіла, це опікова хвороба.

Лікування. У разі термічних опіків обробляють обпечені місця марлевими тампонами, змоченими у розчинах дубильних і коагулювальних речовин (розчином марганцевокислого калію, спиртовим розчином таніну, розчином йоду), мазями Вишневського, "Рятівник", "Левомеколь", з антибіотиками.

Хімічний опік виникає внаслідок впливу на шкіру кислот, лугів, негашеного вапна, брому, фосфору тощо. Кислоти нейтралізують розчином натрію гідрокарбонату та молоком, луги – розчином оцтової кислоти, ціанисті сполуки – розчином марганцевокислого калію, фтористий водень – сульфатом магнію. Надалі проводять лікування опіку як термічного.

Електротравма виникає в разі натрапляння тварин на оголені проводи, що перебувають під напругою, ураження розрядом блискавки тощо. Вона характеризується важким станом тварини: хвора худоба лежить, пульс рідкісний, дихання переривчасте. Крім місцевого лікування опіку, необхідно дати травмованій особині засоби, що стимулюють серце (кофеїн, камфора) і дихання (лобелін), також показаний сульфат магнію для зниження внутрішньочерепного тиску.

Профілактика. Попередження та усунення факторів, що спричиняють опік.

Флегмона

Етіологія. Гостре гнійне запалення з подальшим некрозом (омертвінням) клітковини й тенденцією до переважання гнійної інфекції. Виникає патологічний стан у разі потрапляння в тканини високовірулентної інфекції з фурункула, абсцесу та інших гнійних ділянок. Інфекційне начало проникає в тканини через зовнішні покриви або лімфогенним шляхом.

Клінічні прояви. Спостерігається обширна припухлість, що поширюється на всю ділянку, сильна болючість. Хвороба супроводжується підвищенням температури тіла до 40 °С і вище. Спостерігається пригнічений стан тварини, погіршення апетиту.

Лікування. На початку захворювання призначають теплові процедури: зігрівальні компреси, припарки, грілки, тепле укутування з одночасним даванням протисептичних засобів – сульфаніламідів, антибіотиків. У випадках стрімкого розвитку процесу ймовірне хірургічне втручання.

Профілактика. Фактором у розвитку процесу є травмування тканин (забій).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби шкірного покриву“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву
  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт