Під час огляду кролів звертають увагу на розвиток сосків та зовнішніх статевих органів. У кролиць зазвичай буває 8–10 сосків. Якщо виявляють якісь відхилення в розвитку сосків або зовнішніх статевих органів, тварин у злучання не пускають.
Якщо схрещування кролів пройшло успішно, самців, які відзначилися високою запліднюваністю, та самиць, які дали багатоплідний понос, використовують для розмноження ще протягом 5 років. Решту ж самців використовують не більше 3 років, а самиць – до 4 років, після чого тварин відправляють на забій.
У домашньому кролівництві застосовують зазвичай ручне парування кролів, коли самицю на короткий час підсаджують у клітку до самця (не навпаки, інакше кріль довго освоюватиметься у чужій клітці), а після спарювання забирають назад. Із клітки самця слід попередньо прибрати годівниці та поїлки.
Календарні терміни парування уточнюють залежно від стадії активної статевої охоти у кролиць. Саме у разі покриття в цей час тварини найкраще запліднюються і приносять найбільшу кількість кроленят.
Охота у кролиць буває ледь не цілий рік. Лише в жовтні та листопаді вона проявляється слабко. У дорослих тварин, котрі раніше вже мали окроли, зазвичай охота настає на перший-другий день після окролу. Період активної статевої охоти триває близько 5 днів, у наступні два- три дні вона проявляється слабше, а далі настає період фізіологічного спокою.
Терміни настання нової охоти коливаються. В одних тварин улітку вона настає приблизно через 9 днів, у інших – будь-якої пори року через 15–20 днів. Триває період охоти близько 5 днів. Однак це не має особливого значення, оскільки стан активної статевої охоти у кролиць легко виявити за Їхньою поведінкою та під час огляду зовнішніх статевих органів.
У період спокою кролиця поводиться спокійно, зовнішні статеві органи (петля) у неї не збільшені, блідо-рожевого кольору. У період активної статевої охоти кролиця неспокійна, іноді не їсть, а розкидає корм, витягується, коли їй гладять спину, трохи піднімаючи зад. Зовнішні статеві органи у тварини припухають і стають яскраво-рожевими. Такі зміни характерні для кролиць усіх порід.
Перебуваючи у стані охоти, кролиця спокійно підпускає до себе кроля. Процес спаровування триває лічені секунди, після чого самець завалюється на бік, видаючи характерний писк. Рекомендовано залишити кролицю ще хвилин на п'ять для повторення спроб парування. Довше перебування самиці в клітці призводить тільки до виснаження самця.
Якщо злучання не відбулося, кролицю слід через кілька годин знову підсадити до того ж або, краще, іншого самця. Відразу підсаджувати кролицю до іншого самця не варто. Після першого покриття самицю рекомендовано злучити з тим же самцем удруге через 3–7 годин.
Після покриття треба одразу записати дату парування та номери злучених тварин у зошит. Такі ж записи треба зробити на дощечках-трафаретках, прикріплених до кліток
Повна енциклопедія тваринництва самиці та самця. На трафаретці самки зазначають дату покриття та номер самця, на трафаретці самця – дату парування та номер самиці.
Під час парування тварин треба дуже уважно стежити, щоб самець дійсно покрив кролицю. Через 5–6 днів після першого покриття проводять контрольне злучання. Якщо самиця кусатиметься й утікатиме, це означає, що перше спаровування пройшло успішно і в неї настала крільність. Про вагітність свідчить нервовість кролиці (вона тупотить лапами, ричить і кусається за найменшої спроби доторкнутися до її шерстки), а також активна підготовка нею гнізда з сіна, паперу і всього, що трапляється в клітці. Якщо ж під час контрольного парування самицю буде не покрито, через 5–6 днів її знову підсаджують до самця. Якщо після повторного покриття вона знову виявиться незаплідненими, її слід вибраковувати.
Розмноження кролів рекомендовано проводити влітку зранку або ввечері, узимку – вдень. Варто зазначити, що в спекотну літню погоду кролиця неохоче йде на злучання, у зимові ж місяці спаровування кролів ризиковане тим, що новонароджені кроленята можуть замерзнути в неопалюваних клітках за недостатньої вгодованості та слабкого здоров'я самиці.
Календарні терміни першого парування кролів визначають з урахуванням їхнього віку, живої маси і стану линьки волосяного покриву. Молодих кролиць більшості порід можна пускати в перше злучання віком близько 5 місяців, коли вони досягнуть живої маси не менш як 3,5 кг, за умови, що в них не спостерігається активної линьки волосяного покриву. Кролів великих порід, таких як білий велетень, сірий велетень і чорно-бурий, бажано пускати в перше парування на 15–30 днів пізніше. Велика перетримка кролиць до першого злучання є небажаною, бо, по-перше, це невигідно економічно, а по-друге, кролиці після цього віку починають жиріти й погано запліднюються. Самців слід пускати в перше злучання у трохи пізнішому віці, ніж кролиць, – у 6–8 місяців.
У разі дворазового покриття одному самцю не слід підсаджувати більше двох самиць, за одноразового – більше чотирьох. Навантаження на молодого самця слід збільшувати поступово – від однієї-двох кролиць на тиждень до повного навантаження (дві самки на день) протягом 2–3 місяців.
Для того щоб перевірити якість молодих кролиць, їх покривають дорослими самцями, вже перевіреними на якість потомства. Так само перевіряють і молодих самців, підсаджуючи до них дорослих, уже перевірених на якість потомства кролиць. Для більшої вірогідності одержання здорового потомства старих кролиць краще покривати молодшими, але вже перевіреними самцями.
Під час розрахунку поголів'я самців-плідників і кролиць основного стада виходять з їхнього середнього полігамного співвідношення 1:8 або .1:10, хоча здорові та активні самці можуть покривати до 20 кролематок.
Визначаючи кількість самців-плідників, треба враховувати, що в будь-якому випадку, навіть за наявності Невеликої кількості кролиць, треба мати не менш ніж двох самців-плідників однієї або різних порід.
Племінні самці-плідники мають відзначатися високою статевою активністю. Флегматичних тварин і таких, що погано покривають самиць, треба вибраковувати.
Велике значення має правильне планування ремонту стада. Зазвичай в аматорських господарствах дорослих кролів спаровують у середньому близько двох років. Щорічний ремонт при цьому може становити не менш ніж 50 %. Частина залишених на ремонт тварин за різних причин не доживає до введення їх в основне стадо. Таким чином, ремонт має становити 75 %.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієна напування“ на сторінці 2. Приємного читання.
