Розділ «3.2. Оцінка ґрунтових умов»

Іригаційний водний режим створюється за умов штучного зрошення. Включає багато різних категорій водного режиму залежно від типу і особливостей зрошення, глибини і сезонного коливання ґрунтових вод, наявності і особливостей штучного дренажу.

Осушувальний водний режим створюється на штучно осушених болотних та заболочених ґрунтах. Його конкретний вид також визначається характером дренажу і ступенем регулювання.

Оцінка вологозабезпечення ґрунтів

Окисно-відновний стан ґрунту

Для кількісного обчислення цього стану використовують окисно-відновний потенціалі (ОВП). Агрономічна оцінка його значень подана в табл. 12.

Таблиця 12. АГРОНОМІЧНА ОЦІНКА ОКИСНО-ВІДНОВНИХ УМОВ ҐРУНТУ

Середні значення цих показників різні для різних ґрунтів і культур. Межа сприятливих для життєдіяльності рослин Бп знаходиться між 550-750 мВ для дерново-підзолистих ґрунтів, 400-600 для чорноземів, 350-400 мВ для каштанових. Падіння потенціалу до 320 мВ викликає розвиток процесів денітрифікації, потенціал 200 мВ і нижче свідчить про глибокий анаеробіозис у ґрунті. Створення відновлюваних обставин в ґрунті обумовлено в основному нагромадженням в ньому продуктів анаеробного розкладу органічної речовини, а також відновних мінеральних сполук. При Бп нижче 480 мВ нітрати переважають, а при Бп < 200 мВ з'являються оксидами азоту.

У лужному середовищі відновлення відбувається за низьких значень ОВП, тому що розвиток цього процесу за рахунок іонів водно в даному випадку обмежений. Тому в лужних ґрунтах оптимум Бп знаходиться нижче, ніж у кислих.

Погіршення азотного режиму пов'язане з пригніченням процесів нітрифікації, розвитком денітрифікації. Погіршення фосфатного режиму обумовлено трансформацією розчинних сполук фосфору ґрунту і добрив у важкодоступні форми унаслідок зв'язування фосфат-іонів неселікатними півтораоксидами.

Ємність катіонного обміну ґрунту (ЄКО)

Кислотно-лужна характеристика ґрунтів

Карбонатність ґрунтів

У карбонатних ґрунтах міститься підвищена кількість Са2+ і НСО-3 в ґрунтовому розчині, що визначає слабо-лужну реакцію. В цих ґрунтах швидше відбувається мінералізація органічної речовини і вивільнюється азот у мінеральній формі.

Фосфати, залізо, марганець, важкі метали доступніші, ніж на кислих ґрунтах. Наявність у ґрунтових розчинах більшої кількості кальцію внаслідок антагонізму катіонів може ускладнити засвоювання деяких елементів живлення, створюючи дефіцит їх у рослинах. Недостача засвоюваного заліза в карбонатних ґрунтах може викликати хлороз рослин.

Існує така класифікація ґрунтів за рівнем забезпечення кальцієм: рСа < 1,8 — надлишковий; 1,8-2,0 — високий; 2,0-2,2 — підвищений; 2,2-2,4 — середній; 2,4-2,6 — низький (рСа — від'ємний логарифм активності іонів кальцію).

Засолення ґрунтів

Солонцюватість

Забезпечення ґрунтів елементами живлення

Агрохімічна характеристика ґрунтів, тобто оцінка їх складу, властивостей і режимів з точки зору умов живлення рослин, застосування добрив і їх перетворення в ґрунті подана в чисельних наукових виданнях.

Забезпечення ґрунтів елементами живлення та їх доступність рослинам залежить від багатьох умов: гранулометричного і мінералогічного складу, гумусного стану, мікробіологічного режиму, реакції ґрунту, ємності поглинання та складу обмінних катіонів, наявності токсичних речовин і сполук, що зв'язують поживні елементи у важкодоступні для рослин форми, будови і структурного стану ґрунту, умов зволоження і температурного режиму.