Розділ «5.7. Меліорація в системі адаптивного землеробства»

Гідротехнічна меліорація

У цій галузі склався найбільш протиріч-ний стан — негативні економічні і екологічні наслідки при вагомих капітальних вкладах в меліорацію земель (у 2,5 рази менше від нормативних). Перш за все було надто обмежене виконання робіт з поліпшення родючості осушуваних та зрошуваних земель, більша частина яких вимагає вапнування, гіпсування, культурно-технічних, протиерозійних та інших заходів. При цьому допускалась низька якість проектування і будівництва меліоративних споруд, розпилення капітальних вкладів у чисельні будови та недостатня спроможність служб експлуатації зрошуваних та осушних земель. Допущені значні екологічні прорахунки у гідробудівництві. Проте, у більшості випадків іригація здійснювалась з високим ефектом.

Необхідний новий економічний механізм, який поряд з ефективним науковим забезпеченням дозволить створити передумови для розвитку меліорації в системі природокористування як одного із засобів формування екологічно збалансованих агроландшафтів, що забезпечують стійкість агропромислового виробництва.

При цьому оптимальне рішення необхідно приймати після розгляду усіх можливих альтернатив. Порівняно до зрошення першою альтернативою є повне використання потенціалу богарного землеробства. Чим повніше буде використання природних опадів за рахунок удосконалення агротехніки, тим менше буде необхідності перекачувати воду для зрошення.

Проблема оптимізації меліоративних систем має визначену зональну особливість.

Протиерозійні меліорації

Агролісомеліорація

Вапнування кислих ґрунтів

Хімічна меліорація солонців

Пристосувальні заходи освоєння природних кормових угідь

Фітомеліорація