Розділ «Система обробітку ґрунту»

Обробіток ґрунту під ярі культури

Оранка зябу у надто ранні строки за високих літніх температур не забезпечує якісного розпушування ґрунту і призводить до непродуктивної втрати вологи. Тому восени поле необхідно додатково обробляти для подрібнення брил, знищення бур'янів і падалиці, що знижує протиерозійну стійкість ґрунту. Важлива умова системи зяблевого обробітку ґрунту — різноглибинне лущення стерні через певні проміжки часу продовж післязбирального періоду.

Після стерньових попередників, де переважають однорічні бур'яни, лущать двічі дисковими знаряддями на глибину 6-8 і 8-10 см. За наявності багаторічних бур'янів обробляють знаряддями ОПТ-3-5; КПШ-5; КПЗ-3,8; КТС-10-1, чизель-культиваторами ЧКУ-4; КЧП-5,4 і КЧП-7,2 перший раз — після збирання попередника на глибину 8-10 см, другий і третій-після появи розеток бур'янів відповідно на глибину 10-12 см і 12-14 см, не пізніше як за два тижні до зяблевої оранки. Кожний наступний обробіток безполицевими знаряддями виконують упоперек або під кутом 45 ° до попереднього.

На полях, засмічених гірчаком і осотом рожевим, в умовах Степу і Лісостепу для лущіння стерні особливо ефективним є КПШ-5 і ОПТ-3-5, а на мілкопрофільних поліських ґрунтах, засмічених багаторічними бур'янами, доцільно використовувати КПЗ-3,8 і КЧП-5,4.

Після кукурудзи, післяжнивні рештки якої довго мінералізуються в ґрунті, показники якості і протиерозійної стійкості обробітку ґрунту вищі при застосуванні для лущення стерні дискових борін та лущильників.

Знищення однорічних бур'янів під час лущіння стерні досягають більше , якщо протиерозійні культиватори і плоскорізи агрегатуються з боронами БИГ-3А за зволоженого ґрунту та з приставкою ПВР-3,5 — за сухого.

За умов інтенсивних злив (понад 40 мм) обробіток мілкіше 8-10 см є недоцільним. У такому випадку мілко розпушений шар не може вмістити таку кількість опадів, а тому він інтенсивно змивається. Це особливо небезпечно на довгих улоговинних схилах та на полях з малою кількістю післяжнивних решток, зокрема після збирання гороху.

Встановлено, що найменше руйнують післяжнивні решки озимої пшениці та інших стерньових зернових культур, а також і ґрунт культиватори-плоскорізи КПШ-5, КПШ-9, КПШ-11 — після їх проходу на поверхні поля залишалося 80-85% не зруйнованої стерні. На думку вчених, застосування дискових лущильників тут недопустиме, особливо за сухого і щільного ґрунту, оскільки за один прохід вони не в змозі якісно розпушувати ґрунт на глибину 5-7 см і підрізувати бур'яни, як це передбачено агротехнічними вимогами. На практиці лущіння за дворазового, а інколи й триразового проходу агрегату, розпушують верхній шар ґрунту і руйнують 45-65% післяжнивних решток.

Подальший літньо-осінній обробіток ґрунту залежить від типу забур'яненості полів. Якщо переважають однорічні бур'яни, достатньо застосувати голчасті борони БМШ-15 або БМШ-20, які добре заглиблюються у злущений культиваторами ґрунт і вичісують слабоукорінені однорічні бур'яни разом з падалицею. Якщо у полі вегетують багаторічні або добре укорінені однорічні бур'яни, повторний обробіток виконують тільки плоскорізними культиваторами на глибину 10-12 см. У другій половині вересня — на початку жовтня виконують зяблевий обробіток на 28-30 см. У Степу доцільнішими є пізні строки підйому зябу з попередніми двома — трьома лущеннями. Орють переважно у полях, де вносили органічні добрива.

Як протиерозійний захід, оранка найбільш ефективна на однобічних схилах довжиною до 400 м і крутизною не менше 2 °. Поглиблення орного шару ґрунту на кожний сантиметр понад 20 см зменшує стік води на 1-2 мм і змив ґрунту на 0,5-0,6 т/га.

Ефективність оранки достатньо висока за нормального і підвищеного зволоження за умов вирівняного ерозійно незагрозливого рельєфу. Разом з тим беззмінний полицевий обробіток погіршує структурний стан, підвищує рівноважну щільність будови ґрунту, знижує загальний вміст і підсилює рухомість органічної речовини, послаблює ерозійну стійкість ґрунту, характеризується надмірно високим непродуктивним випаровуванням вологи з ґрунту.

Глибоку оранку (на 28-30 см) доцільно застосовувати в полі чорного пару під кукурудзу та цукрові буряки. Під ярі колосові, кормові та інші культури слід орати на 20-22 см, а поля, вільні від багаторічних бур'янів, під ярі колосові можна обробляти плоскорізами на 12-14 см. Оранку без попереднього лущіння стерні краще виконувати ярусними плугами ПНЯ-4-40, які повністю загортають післяжнивні рештки на глибину обробітку 28-30 см.

Ґрунт обробляють без перевертання на оптимальну для кожної культури глибину: під горох і його сумішки на зелений корм, просо, гречку — на 20-22 см; ячмінь і овес — на 12-14 см. В останньому випадку використовують культиватори-плоскорізи КПШ-5, КПШ-9, КПШ-11, а також комбінований агрегат АКР-3,6. Якщо на полі залишається багато неподрібнених рослинних решток, а також за необхідності сівби дрібнонасінних культур після просапних замість безполицевого обробітку орють на 14-16 см.

Плоскорізний обробіток неякісний після кукурудзи на зерно, що йде під ярі зернові, й саму кукурудзу. Плоскорізи-глибокорозпушувачі КПГ-2-150, ПГ-3-5 та інші можна використовувати, якщо обробіток здійснюють за пошаровою технологією, тобто глибину розпушування на 20-30 см якісно можна виконати лише за умов попереднього мілкого (на 10-16 см) обробітку.

Досвід показав, що врожайність культур після плоскорізного обробітку така ж або дещо нижча, ніж після оранки. Позитивний вплив плоскорізів помітно зростає лише в екстремально посушливі роки і за умови внесення оптимальної норми удобрення.

Систематичний безполицевий обробіток ґрунту в сівозмінах південного Степу, а за посушливих років і Лісостепу на період сівби озимих та ярих культур порівняно з оранкою поліпшує, але, як правило, лише у верхній частині орного шару, водний режим ґрунту. У цьому ж шарі наближаються до оптимальних параметрів щільність будови, загальна пористість, повітроємність, проявляється тенденція до підвищення вмісту органічної речовини, істотно зростає біологічна активність ґрунту. Безполицевий обробіток дещо знижує тривалість післядії гною: через локалізацію добрив у верхньому шарі, у тому числі фізіологічно кислих форм, зростає їх відносна іммобілізація і виникає локальне підкислення ґрунтів.

Під культури, які вимагають добре вирівняної поверхні й мілкого загортання насіння, ефективний основний обробіток ґрунту плугами, обладнаними корпусами для безполицевого розпушування: ПРН-31000, ЛП-35, КБ-35 або плугами типу "Параплау" ПРПВ-5-50. На сухих і пересушених ґрунтах найбільш якісний обробіток забезпечують плуги з корпусами ПРН-31000.

Для запобігання вітровій і водній ерозії використовують чизельні плуги ПЧ-2,5 і ПЧ-4,5. За необхідності на них начіпляють змінні пристрої ПСТ-2,5 і ПСТ-4,5, які призначені для додаткового розпушування верхнього шару ґрунту, вирівнювання поверхні, часткового подрібнення високих рослинних решток (соняшнику). Чизелювання особливо ефективне під кукурудзу і соняшник, під чорний пар та озиму пшеницю після зайнятих різними сумішками на зелений корм парів.

Щілювання необробленого з осені ґрунту після соняшнику, сорго, суданської трави на насіння за ґрунтозахисною ефективністю помітно перевищує інші заходи обробітку. Тут за рахунок непошкодженої з осені стерні більше нагромаджується снігу, ґрунт менше промерзає, краще вбирає воду щілинами, а на нерозпушених смугах не піддається ерозії навіть за критичної швидкості вітру і стікання талих та дощових вод.