Розділ «ВСТУП»

Адаптивні системи землеробства

Наука про розвиток сільськогосподарського виробництва має особливо важливе значення. Обумовлюється це багатьма причинами і перш за все багатогранністю і складністю процесів, забезпечуючих акумуляцію сонячної енергії і перетворення її в органічну речовину — джерело життя.

Процес формування врожаю пов'язаний з наявністю певних зовнішніх умов, з їх динамікою в часі з різною здатністю рослин використати ґрунтові і кліматичні умови і протистояти несприятливим фізичним і біологічним впливам.

Сучасне землеробство ґрунтується на результатах чи досягненнях багатьох наук і перш за все таких, як біологія, хімія, фізика, ґрунтознавство, економіка, кліматологія, та інші, які у свою чергу в застосуванні до агрономії диференціювались і стали її складовими частинами, — агрофізика, агрохімія, агроґрунтознавство, агрометеорологія, фізіологія рослин і рослинництво, мікробіологія, селекція, ентомологія, фітопатологія, меліорація та агролісомеліорація. Весь цей комплекс наук є найбільш ефективним за умови запровадження та освоєння науковообґрунтованих адаптивних систем землеробства. Вони повинні забезпечувати високі і сталі врожаї за одночасного поліпшення родючості ґрунту і створення сприятливих приземних умов. "У часі — є нерухомість, як мистецтво — сліпа вигода або ряд господарських помилок, як наука — розрахований успіх" — писав в 1837 році професор М.Г. Павлов.

У розвитку земних цивілізацій винятково важливе значення мали і мають світові земельні ресурси. З поверхневим шаром (ґрунтом) пов'язане життя різноманітного рослинного і тваринного світу. Земля давніх давен була місцем мешкання людей, вона їх годувала як мати своїх дітей. За що її заслужено називають "Земля-годувальниця". Хоч вік земної кори, ймовірно становить близько 4,6 млрд років, все ж перші ознаки життя на ній з'явилися лише через 1 млрд років.

Людина почала обробляти землю близько 8-11 тис. років.

За даними ООН, земельний фонд планети сягає 13 млрд 435 млн га, з них на сільськогосподарські угіддя припадає 36,2%. Тепер площа сільськогосподарських угідь становить близько 5 млрд. га, в тому числі ріллі — 1 млрд 424 млн га або 27,6%, природних луків та пасовищ — 3 млрд 424 млн га або 70,3%, багаторічні насадження — 98 млн га, або 2,0%. Щороку у світі відчуджується близько 25 млн га сільськогосподарських угідь, що еквівалентно втраті харчових ресурсів на 85 млн чоловік.

Найбільшими площами сільськосподарських угідь володінь Китай — 496 млн га, Австралія — 466, США — 427, Бразилія 246, Казахстан — 222, Росія — 210, Індія — 181, Аргентина — 169, Монголія — 126, Мексика — 99, Канада — 73 млн га.

Україна за площею сільськогосподарських угідь (42 млн га) входить до 12 найбільших країн світу, займає вигідне географічне положення, розміщена в досить сприятливих кліматичних умовах, має родючі ґрунти, працьовитих і талановитих людей.

Освоєння землі відбувалося поступово. За даними ООН (1994 р.), світова площа ріллі на початку 20-х XX ст. становила 1345,6 млн га, з них у США — 185,7; Індії — 166; Росії — 130; Китай — 93; Австралії — 50,8; Бразилії — 49,5; Канаді — 45,4; Казахстані — 35,3; Україні — 33,3; Аргентині — 25,0; Франції — 18,1; Польщі — 14,3; Німеччині — 11,5; Румунії — 9,4; Італії — 9,0; Великобританії — 6,5; Японії — 4,1; Болгарії — 4,1 млн.га.

Станом на 1.01.2011 року кількість орних земель в Україні скоротилась на 0,8 млн. га і становить 32,5 млн. га.

У світі простежується тенденція до зменшення площі землі, яку обробляють, з розрахунку на душу населення. Наприклад, у 1975 р. на 100 чоловік припадало 35 га землі, у 1985 — 28, у 1993 — 24, у США — відповідно 65, 67 і 64 га. У країнах Європейського Економічного Співтовариства станом на 2010р. площа ріллі на душу населення знаходилась на рівні 0,25 га, в Італії вона становила 0,16, Німеччині — 0,14, Великобританії — 0,11, а в Японії — 0,04 га. В Україні цей показник в тричі вищий і становить 0,7 га на одного мешканця.

Землеробство, за археологічними даними, виникло одночасно із скотарством у мезоліті — неоліті. Під впливом погодних умов різних регіонів формувалися різні види землеробства: стійке — в помірному поясі з родючими ґрунтами, достатнього і стійкою кількістю опадів; нестійке — в умовах нестійкого і недостатнього зволоження; зрошуване — в посушливих районах при поливі; цілорічне — вологих субтропіках і тропіках з родючими ґрунтами, де за рік одержують 2-3 урожаї культур.

Важливе значення у розвитку землеробства відіграли розвиток засобів обробітку — ручних, плужних, безплужних та інтродукція із стародавніх центрів походження культурних рослин.

На межі третього тисячоліття головним завданням землеробства є одержання максимально можливої екологічно чистої продукції з меншої площі за найменших витрат праці і коштів з метою повного задоволення потреб населення продуктами харчування та промисловою сировиною та продовження життя людей. Для вирішення цього завдання використовують два шляхи: перший — екстенсивний, за якого в землеробстві залучають нові площі цілинних земель, намагаючись при цьому одержати продукцію завдяки природній родючості ґрунтів за найменшого використання людських ресурсів; другий — інтенсивний, за якого прагнуть одержувати постійно зростаючий обсяг продукції на староорних землях завдяки удосконаленому обробітку ґрунту, раціональній структурі посівних площ, застосування новітніх технологій, сортів і гібридів, зменшенні витрат на збирання та зберігання врожаю за одночасного можливого зменшення площі земель в обробітку.

Науково-технічний прогрес в сучасному землеробстві досяг небувалого розвитку і успіхів. Проте існують ще значні потенційні можливості збільшення продуктивності сільськогосподарських угідь. Використовуючи тільки 2% фотосинтетично активної радіації (ФАР) в умовах України продовж вегетаційного періоду можна щорічно отримувати до 130 ц сухої маси органічної речовини з гектара. Ці показники урожайності можуть бути збільшеними так як коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації можна підвищити. Міжнародною біологічною програмою передбачена розробка систем, методів і заходів, які могли б забезпечити акумуляцію 2-3% ФАР в найближче десятиліття. Системи землеробства у вирішенні такого важливого завдання мають вирішальне значення, особливо у зв'язку з глобальним потеплінням та проблемою голоду на Землі.

Історично система землеробства, культура поля, урожайність посівів, культура людей розвиваються паралельно. Звідси і поняття, що немає поганої землі, а лише добрі і погані господарі на ній.

Наприкінці XX ст. з одного боку ще широко застосовували старі традиційні системи землеробства, котрі сприяли розвитку ерозії, призводили до деградації ґрунту, а вже з іншого — освоювали нові сучасні системи землеробства, які базуються на сучасних поглядах щодо теорії обробітку ґрунту, новому поколінні техніки, тенденцій до мінімізації в технології вирощування сільськогосподарських культур та зменшенні енерговитрат з одночасним поліпшенням родючості ґрунту. За умов інтенсивного обробітку ґрунту на схилах за рік втрати ґрунту становлять 30-40 т/га.

За сучасних умов близько 8% населення земної кулі займається землеробством на розораних схилових землях, де інтенсивно розвивається ерозія ґрунту, причому значна частина таких земель знаходиться в Україні. За останні майже 100 років за традиційних систем обробітку ґрунтовий покрив нашої планети швидко втрачається. Він руйнується, деградує з помітною швидкістю, росте знесення його родючого шару з водою в річки, озера, моря. Ще в 20-х роках XX ст. річки приносили в моря сумарно близько 3 млрд тон землі, у 60-х — 9, у 70-х — 24, в кінці минулого століття і на початку цього — понад 50 млрд тон.

Призупинення впродовж останніх 20 років, загальнодержавних, обласних і районних програм захисту ґрунтів від ерозії, порушення протиерозійної організації території, паювання земель без еколого-ландшафтного обґрунтування, недотримання науково-обґрунтованих сівозмін та технологій обробітку, призвели до інтенсифікації ерозійних деградацій на величезних площах (майже 16 млн га). Катастрофічно збільшився ступінь еродованості ґрунтів, де активно діє як водна ерозія, так і дефляція. Водночас не розроблено механізмів контролю розвитку цього шкідливого явища, економічного стимулювання застосування протиерозійних заходів та відповідних санкцій за порушення законодавства з охорони ґрунтів. Розроблена в Україні в 80-х роках минулого сторіччя ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства, яка при виробничому випробуванні показала високу ґрунтозахисну, економічну і екологічну ефективність, не реалізована на практиці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адаптивні системи землеробства» автора Гудзь В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • 1. Наукові основи систем землеробства

  • 2. Сутність систем землеробства та їх історичний розвиток

  • 3. Агрокліматичні та ґрунтові умови впровадження адаптивних систем землеробства

  • 3.2. Оцінка ґрунтових умов

  • 4. Агробіологічна оцінка сільськогосподарських культур

  • 4.2. Оцінка сільськогосподарських культур за впливом на ґрунт залежно від особливостей біології та агротехніки вирощування

  • 5. Особливості формування адаптивних систем землеробства

  • 5.2. Перспектива обробітку ґрунту

  • 5.3. Застосування добрив

  • 5.4. Режим органічної речовини ґрунту

  • 5.5. Регулювання біогенності ґрунту

  • 5.6. Оптимізація системи захисту рослин

  • 5.7. Меліорація в системі адаптивного землеробства

  • 5.8. Принципи формування технологій вирощування сільськогосподарських культур

  • 5.9. Вимоги до технічних засобів

  • 5.10. Відповідність систем землеробства вимогам охорони довкілля

  • 5.11. Математичне моделювання систем землеробства

  • 6. Основні ланки адаптивних систем землеробства в Україні

  • Система сівозмін

  • Система обробітку ґрунту

  • Обробіток ґрунту під озимі культури

  • Обробіток ґрунту в сівозмінні

  • Система удобрення культур

  • 6.2. Основні ланки систем землеробства в лісостепу. Агрокліматична характеристика

  • Система удобрення

  • 6.3. Ведення землеробства в умовах степу

  • Система сівозмін

  • Система обробітку ґрунту

  • Система обробітку ґрунту на зрошуваних землях

  • Система удобрення

  • 6.4. Землеробство в умовах передгірних і гірських районів Карпат і Криму

  • 6.4.2. Передгірні і гірські райони Криму

  • Бібліографічний список

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи