Розділ «5.9. Вимоги до технічних засобів»

У розвитку адаптивних технологій вирощування сільськогосподарських культур визначальне значення належить технічним засобам, які повинні забезпечувати точність виконання технологічних операцій відповідно до ґрунтово-кліматичних умов, а також вимог багатоукладного господарювання. При цьому екологічні витрати від використання тракторів і сільськогосподарських машин не повинні виходити за межі нормативів.

Першочерговим завданням у цьому випадку є оптимізація структури і використання машинно-тракторного парку за впливом на ґрунт ходових систем. Актуальність цієї проблеми пов'язана з загрозливими розмірами деградації ґрунтів внаслідок ущільнення під впливом підсилюючого технічного навантаження, яке зростає.

Нині у розрахунку на один гектар ріллі в середньому виконують 13 еталонних гектарів механізованих робіт. Цей показник зростає із інтенсифікацією землеробства. Збільшується потужність і, відповідно, маса тракторів. За останні 30 років маса тракторів з розрахунку на одиницю площі зросла в три рази. При цьому в структурі тракторного парку до 70% збільшилась частка важких машин типу К-700, у яких питомий тиск на ґрунт вдвічі вищий порівняно з гусеничним трактором ДТ-75.

Переущільнюють ґрунт важкі комбайни, транспортно-технічні засоби та інші машини. У збиральний період транспортно-технологічна техніка розвиває в 1,5-2 рази більший тиск на ґрунт, ніж трактори. Встановлено, що на чорноземах питомий опір обробітку ґрунту на глибину 20-22 см по слідах гусеничних і легких колісних тракторів вищий на 12-15%, ніж поза слідами, за слідами тракторів Т-150К і К-701 — на 44, автомобілів і комбайнів — на 60-64, транспортних тракторних агрегатів з причепами — на 70-90%. При цьому погіршується якісне подрібнення ґрунту. Ущільнююча деформація ґрунту під впливом цих тракторів поширюється на глибину 50-70 см, а іноді до 1 м, у районах з підвищеним зволоженням ущільнення ґрунту проявляється ще сильніше.

Для розв'язання цієї досить складної проблеми розроблено наукову базу величин допустимих норм впливу рушіїв на ґрунт, нормативних напружень під їх впливом на глибину 0,5 м (табл. 40).

Поряд з удосконаленням машинно-тракторного парку важливою перспективою щодо зменшення техногенного навантаження на ґрунт є використання комбінованих агрегатів, які поєднують різні операції під час основного, передпосівного обробітку ґрунту, внесення добрив, сівби. Існують серійні агрегати типу АКТІ, РВК, АКР та ін.

Для ефективного обробітку ґрунту створено багато різнопланових робочих органів ґрунтообробних машин, у тому числі для основного обробітку ґрунту (чизелі, розпушувачі, щілювачі, розпушувачі з підрізуючими робочими органами, параплау і т.ін.), для поверхневого обробітку — робочих органів пасивного, активного і котячого типу, прорізні, голчасті диски та ін.

Таблиця 40. НОРМИ ВПЛИВУ РУШІЇВ НА СУГЛИНКОВИЙ ҐРУНТ*

Для оптимізації сівби сільськогосподарських культур і внесення добрив та пестицидів у відповідні шари ґрунту створено пристосування для місцевого внесення добрив з точним дозуванням.

Застосування пестицидів в агроландшафтах пов'язано з точним внесенням препаратів, істотним зменшенням норм, спрямуванням процесу і посиленням його стабільності, точністю змішування і т.ін.

Відповідно до різних напрямів господарювання виділяють три блоки техніки: для колективних, сімейних форм праці і для роботи на подвір'ї (в садах і городах). Перші два вимагають високопродуктивних машин і агрегатів з максимальним суміщенням операцій. Цим вимогам відповідають технічні засоби з блочно-модульним базисом побудови.

Схема блочного комплексу уможливлює скласти агрегат, здатний за один прохід виконувати технологічні операції з розпушення ґрунту, знищення бур'янів, вирівнювання поверхні ґрунту, сівби, внесення мінеральних добрив, післяпосівного коткування, внесення пестицидів. Шляхом трансформування машин можливо формувати понад 60 варіантів технологій посівного комплексу та обробітку ґрунту.

Проблема технологічного і технічного забезпечення агропромислового виробництва повинна бути складовою частиною аграрної реформи. Суспільство в інтересах розвитку сільського господарства повинно регулювати і стимулювати підвищення технологічного і технічного рівня виробництва сільськогосподарської продукції. Нормативним державним документом при цьому повинна бути система технологій і машин для сільськогосподарського виробництва як сукупність технологій і технічних засобів, включених у державних реєстрів.