• "Де": у закладах системи загальнообов'язкової освіти (школах) України та Польщі.
• "Коли": нині.
Отже, зважаючи на мету, нам потрібно буде порівнювати зміст підручників для школярів і методичні матеріали для вчителів, а також обсяги аудиторних годин із кожної теми. Це дасть змогу сформувати докладне уявлення про зміст предмета й почасти про застосовувані методики викладання. Можливо, для докладнішого з'ясування різноманіття методик ми домовимося про взаємні гостьові відвідини занять з історії між польськими й українськими школами або про Skype-інтерв'ю з учителями всесвітньої історії в Польщі та Україні.
Приклад 2. Тема дослідження: "Комп'ютерна забезпеченість шкіл Волині: оцінка теперішнього стану". Мета дослідження – оцінка нинішнього рівня та якості комп'ютерної забезпеченості (або комп'ютеризації) шкіл Волинської області.
• "Що": рівень та якість комп'ютерної забезпеченості. (Альтернативний варіант – комп'ютеризація – акцентує увагу на тому, що нас може цікавити не лише теперішній стан забезпеченості, а й динаміка забезпечення шкіл комп'ютерами. Можливо, у нашому дослідженні ми запитуватимемо в директорів шкіл не тільки про те, скільки та якої техніки має школа, а й що та в якому обсязі заплановано придбати протягом найближчого року.)
• "Де": у школах Волинської області.
• "Коли": нині.
Зважаючи на мету, ми можемо надіслати запити до компетентних державних органів, які ведуть статистику комп'ютеризації шкіл області, що покаже нинішній стан і динаміку за певний період крізь призму державної статистики (якщо таку статистику ведуть). Ми також можемо надіслати запит до компетентних державних органів щодо того, скільки, якої техніки та для яких шкіл заплановано закупити в майбутньому (щоб зіставити заплановані закупівлі з реальними потребами шкіл). Або надіслати запит, чи мають компетентні державні органи певний план комп'ютеризації шкіл області в довгостроковій перспективі. Окрім того, мусимо порівняти державну статистику з даними самих шкіл, а отже, надішлемо запити директорам шкіл щодо комп'ютерної забезпеченості та планів щодо комп'ютеризації на найближчий рік-два. Можливо, візьмемо низку інтерв'ю з директорами шкіл, щоб краще зрозуміти ситуацію. Можливо, доповнимо їх інтерв'ю з викладачами та/або учнями. Завдяки різнобічній інформації (від державних органів, від директорів шкіл, від учителів та учнів) у нас більше шансів виявити дійсну ситуацію та оцінити, яких змін вона потребує.
Подеколи формулювання мети дає нам змогу зорієнтуватися не лише в тому, "що, де й коли", а й у тому, хто стане респондентами в нашому дослідженні, якщо плануємо отримувати інформацію від певної категорії людей, а не, скажімо, на основі аналізу документів. Наприклад, можливо, ми вже надсилали запити щодо комп'ютеризації шкіл до державних органів, тож більше не потребуємо цього компонента дослідження, але хотіли б зосередитися на оцінках директорів шкіл. Мета дослідження могла б звучати так: виявлення думки директорів загальноосвітніх шкіл Волинської області щодо рівня та якості комп'ютерної забезпеченості їхніх шкіл. У такому формулюванні мети ми одразу бачимо, що буде лише одна категорія респондентів – директори шкіл Волинської області.
Мета дослідження не лише допомагає зосередитися на тому, що саме ми досліджуватимемо, а й дає змогу перейти до визначення того, як саме це робитимемо, тобто до вибору стратегії та методів дослідження[7]. Саме про них – наступний розділ книги.
Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?“ на сторінці 2. Приємного читання.
