• Якщо спостереження або експеримент записані на відео чи аудіо, то їх результати надзвичайно складно поставити під сумнів, адже можна публічно продемонструвати відповідний запис. Натомість у разі інтерв'ю можуть ставити під сумнів коректність відбору респондентів, коректність спілкування з ними або й узагалі звинуватити дослідників у "намальованості" результатів, вигідних замовникові дослідження. Навіть якщо дослідники мають аудіозапис інтерв'ю[4], вони не можуть передавати його третім особам, оскільки це порушило б принципи конфіденційності: можна впізнати людину за голосом або специфічною особистою інформацією, згаданою в інтерв'ю. З тих самих причин не можна передавати третім особам контактну інформацію респондента для публічного підтвердження або спростування тих чи інших відповідей: зазвичай дослідники гарантують учасникам дослідження, що відповіді будуть використані лише в узагальненому вигляді й що за межами дослідницької команди ніхто ніколи не довідається, як саме відповіла конкретна людина.
На завершення розділу підсумуємо, які питання маємо собі поставити, щоб визначитися у виборі стратегії, джерел і методу дослідження.
• 1. Що саме ми бажаємо з'ясувати, виявити в результаті дослідження? Конкретизуємо мету дослідження[5].
• 2. З огляду на мету дослідження нам потрібна інформація, виражена в числах, чи достатньо нечислового опису досліджуваного феномену? Інакше кажучи, потрібно з'ясувати різноманіття проявів феномену чи тенденції? Обираємо стратегію дослідження: кількісну, якісну або їх поєднання.
• 3. З огляду на мету дослідження та наявні ресурси від кого або на основі чого ми отримаємо інформацію? Визначаємо джерела отримання інформації. їх може бути кілька; у такому разі дослідження складатиметься з кількох дослідницьких компонентів.
• 4. З огляду на мету дослідження та наявні ресурси в який спосіб ми можемо отримати й опрацювати інформацію від кожного з джерел? Обираємо методи дослідження.
Читач із досвідом дослідницьких компонентів може помітити, що для повної картини запланованого дослідження нам бракує відповіді на одне важливе питання: як ми відберемо учасників дослідження або інші джерела інформації? Наприклад, якщо нас цікавить думка українських фермерів, то ми навряд чи зможемо опитати кожного фермера. Якщо нас цікавить думка директорів українських шкіл, то навряд чи подужаємо опитати їх усіх. Отже, окрім джерела інформації як такого потрібно визначитися з критеріями та методиками відбору учасників або інших джерел інформації в дослідженні.
Незалежно від того, отримуватимемо ми інформацію від спостереження за певною ситуацією, спілкування з певними людьми чи аналізу статей на сайтах, нам треба визначитися, за якими саме та скількома ситуаціями спостерігатимемо, з якими саме та скількома людьми спілкуватимемося і які саме та скільки статей аналізуватимемо. Інакше кажучи, потрібно визначитися з вибіркою нашого дослідження. Саме про неї – вибірку – наступний розділ книги.
Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!“ на сторінці 2. Приємного читання.
