Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Соціальна географія

Географія торгівлі та громадського харчування — К. Воблий, П. Дербер, І. Твердохлєбов, В. Юрківський, М. Жук, М. Мальська.

Географія поведінки населення — О. Шаблій, Л. Шевчук. Географія злочинності — М. Біленький, Р. Скабара. Інші галузі соціальної географи — В. Кубійович, С. Рудницький, О. Шаблій, Л. Шевчук, У. Садова, М. Книш.

Аналіз публікацій цих вчених засвідчує, що в перспективі вони передбачають подальшу диверсифікацію кожної з досліджуваних ними галузей соціальної інфраструктури та її удосконалення. Таке удосконалення галузевої структури соціальної географії у регіональному розрізі слід розглядати як основу удосконалення галузевої структури регіональної соціальної географії.

Головна теоретична проблема, що розглядають майже всі дослідники, — уточнення і конкретизація у межах кожної галузі соціальної географії об'єкта дослідження. Як уже згадувалося, спільним об'єктом вивчення для всіх соціогеографічних наук є Людина, Суспільство, різні групи людей. Водночас кожна із соціогеографічних наук конкретизує об'єкт дослідження, акцентуючи на своєрідному, властивому тій науці компонентові. Зокрема, географію релігії насамперед цікавить сакральний світ людини, суспільства. Всі соціогеографічні дисципліни визначають власний об'єкт дослідження у геопросторовому аспекті, але кожна зі соціогеографічних наук наголошує на тих елементах простору, які допомагають найповніше розкрити особливості стану власного об'єкта дослідження. Наприклад, сакральна географія розглядає територіальне поширення релігій, медична географія — територіальне поширення хвороб, рекреаційна географія — територіальне поєднання рекреаційних ресурсів. Цілком зрозуміло, що в кожному з наведених прикладів спільність території визначають за різними ознаками.

Дуже важливе значення має уточнення конкретних об'єктів дослідження у соціальній географії, регіональній соціальній географії і, відповідно, регіональній сакральній географії, регіональній географії діяльності, регіональній медичній географії. Уточнення об'єктів дослідження у межах кожної галузі соціальної географії, безумовно, приведе до викристалізування нових галузей соціальної географії та регіональної соціальної географії.

Теоретична база кожної складової соціальної географії і регіональної соціальної географії отримає подальший розвиток у XXI ст. внаслідок уточнення їх місця у системі наук і взаємозв'язків з іншими науками. Таке уточнення допоможе тому, що;

• 1. Надалі розвиватиметься і збільшиться кількість спільних методологічних підходів для всіх складових соціальної географії та регіональної соціальної географії. При цьому кожна самостійна галузь знань соціальної географії збагатиться власними методологічними підходами.

• 2. Розшириться набір методичних прийомів, спільних для всіх соціально-географічних наук, водночас із розвитком спеціальних прийомів дослідження у кожній самостійній галузі знань соціальної географії.

• 3. Всі самостійні галузі знань соціальної географії сприятимуть у процесі розвитку в XXI ст. збільшенню кількості термінів й уточненню змісту понять, що входять у спільну мову науки, єдину основу понятійно-термінологічного апарату соціальної географії — понятійно-термінологічних систем "Географія", "Географічні відношення", "Соціологія". Одночасно збільшиться багатство й обширність понятійно-термінологічного апарату кожної конкретної галузі знань соціальної географії.

• 4. Аналогічно будуть уточнені аспект, мета, завдання та предмет і в соціальній географи загалом, і в межах кожної самостійної галузі знань соціальної географії.

Для того, щоб конкретизувати напрями розвитку кожної самостійної галузі знань соціальної географії, необхідно проаналізувати їх сучасний рівень розвитку і проблеми, які сформувалися в їх межах. Це буде зроблено на прикладі галузей соціальної географії; географії діяльності населення та регіональної географії діяльності населення, географії культури і регіональної географії культури, сакральної географії та регіональної сакральної географії, медичної географії та регіональної медичної географії, рекреаційної географії та регіональної рекреаційної географії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії