Соціологічне дослідження

Соціальна географія

Всі етнометодологічні дослідження умовно поділяються на три групи:

• 1. Вивчення соціальних структур як "нормального оточення" дії, наприклад, аналіз щоденної діяльності людей як типізації та нормалізації їх вчинків, дій, свідомості.

• 2. Аналіз методів і процедур, за допомогою чого соціальні актори вступають у взаємодію.

• 3. Вивчення праці у контексті соціологічного аналізу професій.

До аналітичних методів належать і методи вивчення преференцій — збір впорядкованої, ранжованої інформації, коли респондент, оцінюючи за певним критерієм об'єкти, ставить один вище від іншого, визначаючи при цьому преференційніеть (першість) одного з них.

Виділяють чотири основні методи вивчення преференцій: бальні оцінки (респондент оцінює кожен із об'єктів певною кількістю балів); ранжування; парні порівняння; множинні порівняння. Бальні оцінки, ранги, порівняльні характеристики використовуються для розроблення шкал різного типу.

Біографічний метод — один із соціологічних методів, який завойовує все більшу популярність у різних науках, у тому числі й у соціально-географічних дослідженнях. Його суть полягає у використанні сукупності технік збору й аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їхню участь у різних подіях і процесах. Головний принцип біографічного методу — дослідження поведінки людей із врахуванням їх власної суб'єктивної перспективи (кар'єри, творчих інтересів та ін.).

Вважається, що авторитетним початком використання біографічного методу в соціологічних дослідженнях став класичний п'ятитомний твір У. Томаса і Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці" (1918—1920 pp.)- Тут проаналізована приватна кореспонденція, матеріали преси, документи соціальних служб, життєпис одного з польських селян-емігрантів. Ці вчені не лише піднесли біографічні матеріали до рівня важливого соціологічного джерела, а й сформулювали методологічну позицію стосовно їх вивчення, відому як гуманістичний коефіцієнт. Завдяки згаданій праці біографічний метод набув широкого розвитку в Польщі. Внаслідок діяльності Ф. Знанецького у нього з'явилися послідовники — Й. Халасиньський, Я. Щепаньський та ін.*122

*122: {Соціологія: Короткий енциклопедичний словник. — С. 161.}

Особливого поширення в соціологічних дослідженнях біографічний метод набув у 20—30-х роках XX ст. у США, коли соціологи чиказької школи під впливом Р. Парка, У. Томаса, Ф. Знанецького, Б. Берджеса, Г. Блумера застосовували якісний, інтерпретативний підхід до вивчення життя різних соціальних груп на основі аналізу власних документів, історій життя, тобто на основі так званих case study.

З погляду використання біографічного методу в зарубіжних географічних дослідженнях, як приклад, достатньо згадати дві праці Анни Баттімер "Шлях в географію", де автор за основу всього дослідження взяла біографічний метод (книга побудована як сукупність біографій видатних вчених географів, що дало змогу авторові розкрити теоретико-методологічні основи географічної науки, описати нові ідеї в географії та ін.)*123, і фундаментальну працю Р. Дж. Джонстона "Географія і географи", в якій автор за допомогою використання згаданого методу висвітлює фактори побудови соціально-географічних теорій, гіпотез, глибоко окреслює історію розвитку соціальної географії конкретних періодів*124. У працях багатьох інших вчених-географів біографічний метод використовувався радше як ілюстративний, а не головний.

*123: {Баттимер А. Путь в географию / Пер. с англ., ред. и послесловие Л. Р. Серебрянного. — М: Прогресс, 1990.}

*124: {Джонстон Р. Дж. География и географы. — С. 5.}

З українських вчених величезну діяльність, спрямовану на впровадження широкого використання біографічного методу в сучасні суспільно-географічні дослідження, здійснив 0. Шаблій. Цей метод використовували також українські географи Ф. Заставний, Я. Жупанський, М. Пістун, Я. Олійник, А. Степаненко та ін.

Широке використання біографічного методу стало ще одним свідченням гуманістичної переорієнтації української географії, зростання інтересу до людини як до особистості. Його поширенню у різних галузях знань сприяє створення при Міжнародній соціологічній асоціації комітету біографічних досліджень, відповідних комітетів і груп у різних країнах, а також видання комітетом часописів "Історії життя" та "Біографія і суспільство", які мають міжнародний і міждисциплінарний характер.

Отже, при дослідженні загального і конкретних об'єктів у царині регіональної соціальної географії необхідний творчий підхід до відбору та застосування методів, які слід здійснювати з урахуванням вимог часу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціологічне дослідження“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження
  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії