Методична база сучасної соціальної географії

Соціальна географія

• спостереження — цілеспрямоване вивчення, сприйняття, зумовлене висунутими завданнями; систематичний збір даних з об'єкта, явища;

• порівняння — співвідношення між двома об'єктами, явищами, яке дає змогу виявити загальне й особливе.

Всі методи дослідження розвитку та розміщення загального і конкретних об'єктів регіональної соціальної географії можна розділити на традиційні та нові чи сучасні. Серед традиційних — найвагоміші:

• літературний метод, суть якого полягає у відборі й аналізі літературних джерел, що тією чи іншою мірою стосуються об'єкта, явища чи процесу вивчення;

• описовий метод — належить до давніших при вивченні розміщення видів соціальної реальності й людської діяльності. Широко застосовується описова статистика, зокрема соціальна статистика у вигляді наборів числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію;

Статистичні методи розміщення об'єктів соціальної сфери, зокрема метод статистичної оцінки — розташування функціональних залежностей між значеннями факторних і результативних ознак, що застосовується для оцінки невідомих параметрів розподілу ймовірностей випадкових величин; метод статистичної перевірки гіпотез — система прийомів у математичній статистиці, призначених для перевірки відповідних дослідних даних гіпотез, що перевіряються; метод статистичних випробовувань (метод Монте-Карло) — дослідження властивостей об'єкта чи явища, що вивчається за допомогою спеціально організованого випробовування натурного об'єкта чи його моделі з урахуванням штучних впливів, а також інші статистичні методи. Слід акцентувати на тому, що при вивченні розвитку і розміщення елементів соціальної сфери необхідно брати до уваги природу статистики у процесі застосування статистичних методів у конкретних дослідженнях. Особливості врахування природи статистики у сучасних наукових дослідженнях детально висвітлені у праці Г. Кімбла "Як правильно користуватися статистикою"*115.

*115: {Кимбл Г. Как правильно пользоваться статистикой. — М.: Финансы и статистика, 1982.}

Серед нових або сучасних методів дослідження розвитку і розміщення соціальних об'єктів, процесів і явищ на особливу увагу заслуговують такі методи:

1. Геопросторова парадигма — основний метод у дослідженні розміщення та розвитку соціальних об'єктів, процесів і явищ у практично всіх регіональних дослідженнях. В основі геопросторової парадигми (наукова парадигма чи парадигма науки — головні елементи знання, своєрідна система відліку, в межах якої мають місце конкретні явища і процеси) міститься географічний метод дослідження.

Цей метод специфічний і формується, на думку Е. Алаєва, як "триєдиний" підхід у дослідженні, що зумовлює дотримання територіальності, комплексності, конкретності. Застосування цього методу неможливе без одночасного використання картографічного методу, який, по суті, становить особливу форму ідеально-просторового моделювання.

• 2. Моделювання — загальнонауковий метод, що використовується у процесі проведення дослідження розвитку та розміщення соціальних об'єктів, процесів і явищ. При застосуванні цього методу об'єкт дослідження вивчається не безпосередньо, а за допомогою посередника — ідеальної (уявної), матеріальної (предметної) моделі чи особливої форми ідеально-матеріальної моделі, якою може бути, наприклад, мала (картосхема).

• 3. Картографічний метод належить до найпоширеніших методів дослідження розвитку і розміщення продуктивних сил. Він відомий з давніх часів, але його можна відносити до сучасних, коли розглядати як особливу форму просторового моделювання. Адже мапа, картосхема — це логічна образно-знакова модель території, яка цілеспрямовано може відобразити соціальні об'єкти, явища, зв'язки та взаємозалежності, що відносяться до цієї території.

Мапа виконує двояку роль: вона є наслідком досягнутого рівня знань про територію, об'єкти і явища, які до неї відносяться, й інструментом пізнання, що дає змогу внаслідок умовиводів піднятись на вищу ступінь знань.

4. Просторовий аналіз. Особливості його застосування ґрунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії"*116. Надзвичайно важливий при здійсненні соціально-географічних досліджень. П. Гаггету вдалося розкрити співвідношення між географією та регіональною наукою. Розвиток У. Ізардом і його учнями положень про регіональну науку дав змогу розширити і поглибити застосування просторового аналізу при вивченні окремих елементів, у тому числі й елементів соціальної сфери тих або інших територіальних утворень. Безумовно, методична база, яка викристалізувалася в регіональній науці, не може не використовуватися в регіональних соціально-географічних дослідженнях.

*116: {Гаггет П. Пространственный анализ в экономической географии. — М.: Прогресс, 1968.}

Наголосимо, що обґрунтованість соціально-географічних досліджень суттєво зросте, коли просторовий аналіз використовувати у взаємозв'язку зі статистичним аналізом, історичним аналізом, містобудівельним аналізом, факторним аналізом, кластерним аналізом та ін.

5. Факторний аналіз. Зміст його — підбір факторів і заміна набору параметрів, що їх характеризують меншою кількістю категорій, які є лінійною комбінацією вихідних параметрів. Головна ціль факторного аналізу — стискування інформації, економний опис. Особливості його застосування при дослідженні розвитку та розміщення соціальних об'єктів, процесів і явищ випливають з положень про застосування факторного аналізу, які висвітлені у доступній формі в науковій праці Гарі Хармана "Сучасний факторний аналіз"*117.

*117: {Харман Г. Современный факторный анализ. — М: Статистика, 1972.}

• 6. Кластерний аналіз. Суть кластерного аналізу (об'єднання параметрів за окремими факторами в статистичні однорідні групи) полягає у використанні первинних даних у стисненому вигляді без надмірної втрати інформації.

• 7. Метод регіонального соціального аналізу. На нашу думку — це системне, комплексне і взаємопов'язане вивчення соціальної сфери регіону з метою виявлення перспективних напрямів її розвитку, визначення ступеня впливу факторів регіонального розвитку на результати соціальних процесів за допомогою опрацювання відповідної інформації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методична база сучасної соціальної географії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії
  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії