РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ КУРСУ "ТЕОРІЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ"

1.1. "Теорія економіки регіонів" як комплексна галузь наукових знань

У третє тисячоліття людство ввійшло з усвідомленням того, що сучасний стан розвитку світової спільноти зв'язаний з безпрецедентним поглибленням цілого ряду і без того досить гострих протиріч, які у науковій літературі мають назву не інакше як глобальні проблеми цивілізації. Традиційно до їх ринку відносять енергетичну, сировинну, екологічну проблеми та інші, які обумовлені науково-технічним прогресом конфлікту людини і природи. Гострота цих протиріч заставила міжнародне співтовариство на Генеральній Асамблеї ООН (1987 р.) і Міжнародній конференції з екології та розвитку (м. Ріо-де-Жанейро 1992р.) проголосити необхідність переходу до сталого економічного і соціального розвитку як головної мети всього третього тисячоліття і саме цим визнати безперспективність і навіть банкрутство нинішнього шляху розвитку цивілізації. Останнім часом до ґатунку глобальних протиріч світової спільноти, вчені почали впевнено відносити і кричущу соціально-економічну диференціацію як окремих громадян,так і регіонів, країн і навіть контингентів. Це викликано насамперед диспропорціями в регіональному розвитку, які особливо гостро проявляються зараз у період економічної і соціальної кризи у деяких країнах.

Катастрофічний спад виробництва, зростання безробіття в депресивних регіонах, екологічні проблеми, відцентрові тенденції в регіонах потребують грамотного, науково обґрунтованого підходу до вирішення проблеми регіонального розвитку. Ось чому наукові дослідження економіки регіонів розглядаються як нова галузь економічної науки. Вони формують теорію і методику системного аналізу суспільного розвитку регіонів і направлені на всебічне вивчення найважливіших регіональних економічних і соціальних проблем, вирішення яких необхідне для встановлення і розвитку економіки регіону в територіальному вимірі.

Враховуючи актуальність і гостроту проблем, які згадані вище, а також глибину і ґрунтовність вітчизняних і зарубіжних досліджень у галузі економічних і соціальних аспектів регіонального розвитку, сучасну регіональну економіку і управління регіоном можна вважати самостійною, цілком сформованою галуззю науки не дивлячись на те, що деякі вчені ототожнюють її з економічною географією.

Регіональна економіка — це галузь економічної науки, яка вивчає сукупність соціально-економічних факторів, які обумовлюють формування і розвиток продуктивних сил і соціальних процесів у регіональній соціально-економічній системі країни і зокрема в кожному із регіонів, а також ефективні способи цілеспрямованого впливу на вказані фактори. "Теорія економіки регіонів" — це теоретична комплексна дисципліна, яка вивчає закономірності процесу формування і функціонування господарства регіону системно, враховуючи історичні, демографічні, національні, релігійні, екологічні, природно-ресурсні особливості і місце регіону у загальнодержавному і міжнародному поділі праці.

Перші серйозні дослідження її методологічних основ належать до початку ХХ ст. Вагомий внесок у її розвиток розробили представники американської школи Г. Зіпф, У. Айзард, В. Беррі, Е. Гувер, Дж. Фрідман, серед вчених європейської школи — В. Кристаллер, В. Льош, X. Бос, Г. Александерсон, А. Вебер, В. Лаунхардт, І. Тюнен, Ф. Перру, Ж-Р Будвіль, П Потьє.

У радянський період крупні дослідження в галузі регіональної теорії велись економістами і географами. Хоч вони в основному були зв'язані з розвитком західноєвропейських ідей, але все таки роботи представників радянської Районної школи географії М.М. Баранського, І. О. Вітвера, М.М. Колосовського були самобутніми, в основному, з метою пізнання регіону, хоча вирішувалися і прикладні завдання. Серед учених цього періоду слід відмітити А.Аганбегяна, Є. Алаєва, С. Артоболєвського, М. Бандмана, О. Гранберга, М. Зубаревича, В.Кістанова, О. Лаврова, М. Нєкрасова, Р. Шніпера та ін.

Досить плідно працюють у цьому напрямі і представники української школи: А. Голіков, М. Долішній, С. Дорогунцов, С. Іщук, Ф. Заставний, Я. Олійник, М. Пістун, В. Поповкін, Д. Стеченко, М. Тимчук, М. Хвесик, М.Чумаченко, О. Шаблій та ряд інших вчених.

Предметом вивчення теорії економіки регіону служать особливості і закономірності розвитку і розміщення продуктивних сил і соціально-економічного розвитку регіонів, фактори регіонального розвитку і методи впливу на них з метою досягнення запланованих результатів. Важливою складовою предмета дослідження теорії економіки регіону є вивчення просторового аспекту суспільного відтворення.

Об'єктом дослідження теорії економіки регіонів є безпосередньо самі регіони. Як наукова галузь "теорія економіки регіонів" займається: 1) дослідженням закономірностей, принципів і факторів розміщення продуктивних сил в територіальному аспекті; 2) аналізом, прогнозуванням і обґрунтуванням напрямів розвитку і розміщення продуктивних сил з врахуванням загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіонів та екологічних вимог у державі; 3) вивченням економіки регіонів і міжрегіональних економічних зв'язків, а також територіальної організації господарства.

Територіальна організація господарства України з вигідним економіко-географічним положенням, з різноманітними і багатими природними ресурсами і сприятливими кліматичними умовами, з великими масштабами і складністю господарства — викликає об'єктивну необхідність подальшої раціоналізації його регіональної структури, під якою прийнято розуміти відносно відокремленість територіально-виробничого управління та їх взаємозв'язки в межах цілісного господарського комплексу. У зв'язку з цим, поряд з елементами і механізмами внутрішньої структури економіки регіону обов'язково повинні вивчатися економічні зв'язки регіону з іншими регіонами країнами і держави. Завдяки міжрегіональним і міжнародним економічним зв'язкам формуються системи взаємодіючих регіонів, а економіка кожного, окремо взятого регіону стає частиною якоїсь однієї або декількох регіональних систем. Тому до предмету економіки регіону також входять регіональні соціально-економічні системи чи національна економіка як система взаємодіючих регіонів.

Вивчення розміщення продуктивних сил, окремих об'єктів, таких як, природні ресурси, населення, виробництво, інфраструктура та безпосередньо процес стихійного і цілеспрямованого розподілу по території об'єктів і явищ — обов'язково включається у предмет економіки регіону під час формування ринкових відносин.

До предмету економіки регіону є сенс відносити вивчення регіональних аспектів економічного життя, включаючи регіональні аспекти економіки виробництва, інвестиційного процесу, трудової діяльності, рівня і якості життя, фінансів і т.п. Це означає, що предмет економіки регіону "охоплює" багато інших галузей економіки і, навпаки, практично всі галузі економіки мають відношення до проблеми економіки регіону.

Таким чином, предмет теорії економіки регіону в широкому розумінні досить складний і багатогранний (всебічний). Його головними складовими є:

— економіка окремо взятого регіону;

— економічні зв'язки між регіонами;

— регіональні соціально-економічні системи, в тому числі і національна економіка як система взаємодіючих регіонів;

— розміщення продуктивних сил;

— регіональні аспекти економічного життя (рівень і якість життя на одну людину).