РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ — ЙОГО СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ

£Прп — природно-ресурсний потенціал, сукупна максимальна продуктивність всіх компонентів (мінеральних, земельних, водних, лісових, мисливсько-рибальських (фауністичних) та рекреаційних) природних ресурсів у певних природних кліматичних умовах конкретної географічної території (регіону) функціонування продуктивних сил;

У^Плк — потенціал людського капіталу, сумарний людський капітал, сукупна максимальна продуктивність робочої сили всіх учасників суспільного виробництва у всіх сферах антропогенної діяльності — як в галузях суспільного матеріального виробництва, так і в інфраструктурній сфері, суспільно-політичному правлінні, домашньому господарстві тощо в певних суспільно-політичних умовах економічної діяльності;

У^Псв — потенціал суспільного виробництва (потенціал матеріально-виробничих, науково-інформаційних та інноваційно-інвестиційних ресурсів) — сукупна максимальна потужність щодо виробництва товарів і послуг всіх об'єктів господарювання суспільного виробництва, сукупна продуктивність галузей матеріального виробництва, виробничої інфраструктури та соціальної сфери (соціальної інфраструктури), ринкової інфраструктури і містить також у собі науковий (інформаційно-технологічний) потенціал суспільства;

ЕкП — екологічний потенціал території (регіону, країни, земної кулі тощо) — максимально можлива сукупна продуктивність всього комплексу продуктивних сил цієї території за умов дотримання самовідтворення природного середовища їх функціонування. Екологічний потенціал території відображає, таким чином не реальну, а певною мірою гіпотетичну ,умовну величину — екологічну "місткість" території щодо розвитку і розміщення продуктивних сил. Враховуючи значне економічне значення,екологічний потенціал часто рівноцінно замінюється поняттям "еколого-економічний потенціал".

Як видно із рівняння (4.4) економічний потенціал території завжди є величиною, меншою за потенціал екологічний, тобто у конкретно-історичних рамках існують певні природно-екологічні обмеження розвитку суспільного виробництва, що є фактором стримування зростання виробництва і збільшення демографічного навантаження на навколишнє середовище. При цьому будь-які спроби нарощення економічного потенціалу за межі потенціалу екологічного без запровадження певного комплексу природоохоронних та природовідновлюючих заходів (для відновлення екологічного потенціалу) будуть неефективними і призведуть до прискореного зменшення екологічного потенціалу території.

Економічний потенціал регіону може бути представлений у вигляді комплексу взаємопов'язаних потенціалів як складових структури економіки регіональної соціально-економічної системи (РСЕС). Найчастіше в якості критеріїв класифікації потенціалів використовують види економічних ресурсів, сфери діяльності, напрями використання (рис. 4.2).

Рис. 4.2 Способи класифікації видів економічного потенціалу господарства

Природно-ресурсний потенціал характеризує природні багатства економіки регіону уже залучені в господарський оборот, а також доступні для освоєння при даних технологіях і соціально-економічних відносинах.

Виробничо-технологічний потенціал — сукупність засобів виробництва (будинків, споруджень, обладнання та устаткування), а також існуючих технологічних способів (технологій) їх використання в економічній діяльності.

Трудовий потенціал — трудові ресурси регіону або країни включаючи підприємницькі спроможності. Його обсяг і якість визначаються чисельністю активного працездатного населення та його освітнім і професійно-кваліфікаційним рівнем.

Науково-технічний потенціал — потенціал, який є в розпорядженні регіону або країни у галузі науково-дослідницьких та проектно-конструкторських розробок (НДПКР). Це — досягнення фундаментальної та прикладної науки, нові технології, дослідно-експериментальна база, а також науково-технічні та конструкторські кадри високої кваліфікації.

Внутрішньо-економічний потенціал — частина загального економічного потенціалу економіки регіону орієнтована на задоволення внутрішніх потреб регіонального виробництва та соціальної сфери.

Експортний потенціал — здатність економіки регіону виробляти продукцію, конкурентоспроможну на світових ринках, експортувати її в достатніх обсягах за світовими цінами.

Також економічний потенціал економіки регіону може бути визначений сукупністю галузей господарства, підприємств, установ, які виробляють промислову, сільськогосподарську, будівельну продукцію, надають різні послуги виробничого й невиробничого призначення тощо. Цей принцип покладений в основу класифікації економічного потенціалу регіону ознакою сфери діяльності.

Економічний потенціал конкретної економіки регіональної соціально-економічної системи (РСЕС) може характеризуватися з точки зору досягнутих результатів від використання наявних економічних ресурсів. Тобто економічний потенціал може розглядатися як узагальнена конкретно-історична характеристика рівня розвитку економіки буд-якого регіону.

Сучасні процеси регіонального розвитку об'єктивно свідчать про те, що вирішення складних завдань розвитку регіонів неможливе без комплексної оцінки їх економічного потенціалу. Це вимагає врахування великого обсягу інформації, зумовлює до збільшення інформаційних потоків. Ускладнення процесів взаємодії галузей господарської діяльності в регіонах повинно супроводжуватися широким використанням електронно-обчислювальних машин для створення необхідних банків даних. Такі банки даних дадуть змогу акумулювати в межах окремих адміністративних одиниць необхідну кількість якісних і кількісних параметрів розвитку економічного потенціалу регіону, відповідним чином їх обробляти, здійснювати аналіз і синтез і на їхній основі робити обґрунтовані висновки, оскільки економічні, соціальні, історичні, політичні, духовні, екологічні процеси на практиці тісно взаємозв'язані. Продумана комплексна аналітична інформація буде сприяти ефективному підходу для прогнозування розвитку ситуації в області (регіоні) під дією окремих конкретних чинників. На жаль, державна статистична служба ще не може з належною повнотою і глибиною оцінити сучасний стан і потенційні можливості регіону, бо це вимагає спеціальних розробок і комплексних досліджень.

У сучасній науковій літературі пропонується декілька методик і методологій кількісного і якісного визначення стану економічного потенціалу регіону. Так, за Стеченко Д. М. [36] стан соціально-економічного розвитку регіону проводиться за декількома основними напрямами:

— морфологічний аналіз регіону: географічне положення та географічна регіоналізація, поселенська карта регіону;

— аналіз виробничого потенціалу регіону: розвиток промисловості та АПК, транспорту, зв'язку, торгівлі та обслуговування, фінансової системи, республіканської, обласної та муніципальної власності, зовнішньоекономічних зв'язків;

— комплексний аналіз населення: соціально-демографічні характеристики, зайнятість, міжетнічні відносини, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки (установка, оцінка цінності та очікування населення);