Розділ «Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці»

Аналіз другої стадії модернізації – постіндустріальної – свідчить, що регіони України мають приблизно рівний потенціал для її успішної реалізації (табл. 4.3). Лідером цієї стадії, завдяки відносно потужній науковій, освітній та інноваційній базі м. Харкова, є Харківська область. Це також позитивно відобразилося на Північно-Східному економічному районі, який поступився за індексом постіндустріальної модернізації лише Столичному, з яким важко конкурувати, оскільки на його території розташований найпотужніший в Україні мегаполіс, центр управлінського, інтелектуального, наукового, освітнього та інноваційного потенціалу – м. Київ.

Динаміка частки доданої вартості та праці в матеріальній сфері, найкраще характеризує відхід від аграрної та сировинної спеціалізації регіонального господарського комплексу вбік економіки знань. Саме ці два показники визначили низький індекс якості економіки регіонів. Індекс постіндустріальної модернізації регіонів формується завдяки двом групам факторів – "якість життя" та "інновації в знаннях", вище його значення характерне для промислових регіонів України, тому, що це урбанізовані регіони, в яких сконцентровано більшість наукових, медичних, освітніх закладів та установ.

Таблиця 4.4

Індекси неоіндустріальної модернізації економічних районів України

Джерело: вдосконалено авторами на основі: "Промисловість і промислова політика України 2013: актуальні тренди, виклики, можливості: науково-аналітична доповідь". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: iep.donetsk.ua/publish/mono/Dopovid_prom.pdf.

Факторами, що стримують процеси постіндустріальної модернізації економічних районів України є недиверсифікована структура їх економіки, орієнтація на галузі важкої індустрії, серед яких переважають галуз із видобутку та первинної обробки сировини, що характеризуються спадною віддачею виробництва. Пріоритетність їх розвитку стримує галузі, які виробляють наукомістку продукцію, тим самим сповільнюючи в індустріальних регіонах прискорення процесів постіндустріальної модернізації [44].

Згідно з оцінкою неоіндустріальної модернізації економічних районів України процеси завершення індустріальної модернізації не лише не допомагають її розвитку, але і починають гальмувати її (табл. 4.4). Зрозуміло, що за відсутності прогресивних змін, процес формування нової економіки знань може припинитися.

Значна кількість сучасних наукових досліджень та розробок свідчать, що здійснення індустріалізації в тому сенсі, якому воно до цього часу розумілося, вже не є актуальним для України. Регіонам, які мають потужний розвиток промисловості та індустріальну спеціалізацію, необхідно сконцентруватися на структурних інноваціях, модернізації та спеціалізації, що дозволить запустити механізми неоіндустріалізації виробничого потенціалу промислових та сільськогосподарських регіонів δ активізувати процеси інноваційного соціально- економічного розвитку національного господарського комплексу України.