Екзистенціальна психотерапія в ситуаціях ізоляційної тривоги клієнта спирається на таку психотехніку: "Ідентифікація психологічних захистів та міжособистісної патології".
У такому випадку консультант допомагає клієнту розпізнати і зрозуміти, що він робить з іншими людьми, щоб впоратися зі страхом самотності. Певним маркером міжособистісної патології клієнта може слугувати ідеал вільних від моральних цінностей стосунків. Наприклад, якщо клієнт вдається до взаємин виключно з тим, хто може бути для нього корисним; якщо його любов пов'язана скоріше з отриманням, ніж з віддачею; якщо він не намагається, у повному сенсі, пізнати іншу людину; якщо утримує себе частково поза стосунками.; якщо не відчуває насправді іншу людину; якщо використовує іншого для побудови взаємин з кимось ще; якщо не турбується про розвиток іншого.
У процесі зіткнення клієнта з ізоляцією консультант може також використовувати різні прийоми та засоби, наприклад, коли йому:
• 1) пропонується пережити ізоляцію (на деякий час відрізати себе від оточуючого світу і побути наодинці з собою) у певних дозах і у зв'язку із системою підтримки, що є оптимальною для цієї людини. Зазвичай, після такого експерименту клієнт глибше усвідомлює як страх самотності, так і свою мужність і приховані внутрішні ресурси;
• 2) рекомендується оволодіти практикою медитації як засобом, що дозволяє перебувати людині у стані зниженої загальної тривоги (тобто у такому стані м'язової релаксації, певної пози і дихання, очищення розуму, які зменшують тривогу), а надалі клієнт оволодіває спроможністю зустріти і подолати тривогу, що пов'язана з ізоляцією.
У позитивній психотерапії часто використовується робота з афоризмами, зміст яких стосується самотності. Клієнту пропонується наосліп вибрати картку з афоризмами і поміркувати про прочитане.
Четвертий екзистенціальний конфлікт – це конфлікт між потребою людей мати сенс життя і безглуздістю (відсутністю готових рецептів усвідомленого буття). Усвідомлення клієнтом того, що світ існує не для того, щоб визначати (систематизувати, упорядковувати) життя окремої людини, а то й взагалі є байдужим до неї, викликає у нього сильну тривогу і активізує механізми захисту.
Важливо зазначити, що психологічна допомога клієнтам, що відчувають тривогу, пов'язану з недостатністю життєвого сенсу, принципово відрізняється від терапевтичних стратегій, що передбачені для роботи з іншими особистісними конфліктами. В своїй роботі "Екзистенціальна психотерапія" І. Ялом особливо підкреслював, що "зі смертю, свободою та ізоляцією слід зустрічатися безпосередньо. Однак, коли справа торкається безглуздості, ефективний терапевт мусить допомогти клієнту <...> прийняти рішення про доручення, а не занурюватися в проблему безглуздості". Таким чином, завдання консультанта у розв'язанні четвертого екзистенціального конфлікту, що пов'язаний з відчуттям безглуздості, полягає в тому, щоб допомогти клієнту більш активно долучитися до життя і сприяти подоланню / усуненню перешкод на цьому шляху.
В. Франкл розрізняв дві стадії синдрому безглуздості – екзистенціальний вакуум (екзистенціальна фрустрація) і екзистенціальний (ноогенний) невроз. Екзистенціальний вакуум проявляється у ряді взаємопов'язаних феноменів: переживанні пустоти, переважаючому відчутті нудьги, невдоволенні життям, негативному емоційному фоні, відсутності чітких уявлень про напрямок власного життя та неприйнятті цілей і сенсів інших людей.
Екзистенціальний невроз характеризується виникненням неспецифічної клінічної симптоматики і проявляється у формах депресії, нав'язливості, девіантної поведінки, гіпертрофованої сексуальності або безрозсудності – у всіх цих випадках зазначенні явища поєднуються з блокованою волею до сенсу. У числі інших неспецифічних наслідків екзистенціальної фрустрації можна
назвати такі прояви дезадаптації як неврози, суїциди, алкогольна та наркотична залежність.
Психологічні захисти клієнта, що позбавляють його від тривоги, яка пов'язана з безглуздістю, мають загальну рису – занурювання у такі форми діяльності, що відволікають клієнта від осмислення життя:
• компульсивна діяльність, яка характеризується маніакальною упертістю людини відносно виконання якої-небудь діяльності. Наприклад, в отриманні якогось задоволення, зароблянні грошей, здобутті влади, визнанні та набутті певного соціального статусу;
• крусадерство (ідеологічний авантюризм), якому властива значна схильність людини вишукувати для себе ефективні та важливі справи, щоб потім зануритися в них з головою. Наприклад, "професійні демонстранти", які хапаються за будь-який привід "вийти на вулицю", майже незалежно від змісту виступу;
• нігілізм пов'язаний з впевненістю людини у відсутності сенсу та інтелектуальною активністю, що спрямована на знецінення або дискредитування ставлень та діяльності, що мають сенс для інших, наприклад, кохання або служіння власному покликанню.
В екзистенціальній психотерапії консультант у ситуаціях тривоги, що пов'язана з відчуттям втрати/недостатності сенсу життя, використовує наступні засоби:
Психотехніка "Ідентифікація психологічних захистів". Консультант допомагає клієнту краще усвідомлювати саме ті види захисту від тривоги безглуздості, які той використовує, а також – наслідки цих захистів.
Психотехніка "Перевизначення проблеми". Суть такого екзистенціального прийому полягає в тому, щоб допомогти клієнту усвідомити таке: а) в житті немає ніякого "готового" сенсу, який можна було б знайти; б) люди відповідальні за створення власного сенсу.
Варто виділити декілька технік такого перефокусування проблеми:
• консультант підвищує сприйнятливість клієнта до ролі сенсу життя і допомагає виявити і оцінити "найкращі" частини його особистості. Для цього консультант прямо і непрямо цікавиться поглядами клієнта, глибоко вивчає його любов до іншої людини, розпитує про перспективи, надії й цілі, досліджує творчі інтереси і прагнення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультативна діяльність в екзистенціальній психології“ на сторінці 7. Приємного читання.
