• якщо відома мета людини, то можна передбачити, що буде з нею відбуватись;
• тільки на підставі висновків, які робить людина (про себе, інших, життя), проявляється її індивідуальність, аперцептивна схема життєвого шляху;
• невротики тенденційно збирають спогади свого дитинства, бажаючи піднятись і захиститись від небезпек у теперішньому і майбутньому, проявляючи сильний самозахист у намаганні знайти своє місце у житті.
На думку А. Адлера, у структурі психічного впливовими є не усвідомлення, а почуття неповноцінності та невпевненості в собі, які потім можуть оформитись у вигляді суджень та фантазій. Специфіка дослідження психічної динаміки клієнта полягає у тому, що спочатку розглядається мета (перевага тих чи інших прагнень), потім з'ясовується стан боротьби суперечливих тенденцій (особливо у невротика), насамкінець – джерела "душевного механізму".
Основні процедури: глибинне інтерв'ю, аналіз ранніх дитячих спогадів, аналіз переносів (реакція на терапевта), аналіз сновидінь – допомагають виявити, пояснити та за необхідності змінити життєвий стиль клієнта, сприяють розвитку соціальної спрямованості та готовності до співпраці з іншими людьми у процесі досягнення кінцевої мети.
До найбільш відомих технік у практиці консультування можна віднести аналіз ранніх спогадів. Консультант пропонує клієнту згадати якийсь випадок (історію) із далекого минулого, з дитинства. У ході розповіді клієнт відображає певні почуття, демонструючи ставлення та виказуючи ймовірність впливу пережитої ситуації на події теперішнього часу.
На відміну від інших психоаналітиків, А. Адлер фіксував свою увагу на здорових сторонах особистості, намагаючись їх використати у подоланні комплексів неповноцінності. Особливо часто він використовував творчу енергію клієнтів, активізував їх прагнення до створення нового, оригінального.
Приклад із практики. Клієнт 33-х років звернувся зі скаргою на систематичний біль в області кишечника. Неприємності з т.з. "гострим животом" з'явились біля десяти років назад. Це було пов'язано з рядом неприємних переживань, невдач. Тривале обстеження та лікування не дало результатів. На думку консультанта, симптоми підкріплювались стилем життя клієнта та відсутністю значущих цілей. Провівши ряд процедур із визначення близьких та перспективних цілей, було складено програму їх реалізації. Однак звичний стиль життя клієнта заважав ефективній роботі. Він погоджувався, що мало прикладає усиль, проте не виявляв особливого терпіння та ініціативи. Одного разу йому запропонували взяти участь в організації патріотично налаштованої групи. Ідея захопила чоловіка, він проявив наполегливість у вирішенні проблеми зі здоров'ям (комплексно підійшов до лікування), яка поступово втратила свою актуальність. Як бачимо, значуща ціль, зміна звичного ритму життя та вивільнення творчого імпульсу сприяло ефективному вирішенню проблеми, яка тривалий час мала вторинну вигоду (обмежувала непотрібне спілкування, відволікала від неприємностей у бізнесі тощо).
Показники ефективності консультування за А. Адлером: посилення почуття реальності, відповідальність; заміна прихованої ворожості взаємною доброзичливістю шляхом свідомого розвитку почуття спільності та руйнування устремління до зверхності та влади.
У випадку відмови від терапії (відкритого опору) – важливо пояснити клієнту, що відбувається насправді (це результат власної невпевненості, недовіри собі, соціальної невключеності тощо).
Консультування за А. Адлером передбачає:
• а) турботу про клієнта, повне його прийняття;
• б) дослідження власного життєвого стилю клієнта через розкриття і розуміння його почуттів, раннього дитинства та стосунків з батьками;
• в) досягнення інсайту через усвідомлення помилкових цілей і руйнівної поведінки;
• г) організація діяльності, спрямованої на зміни, ризик, прийняття відповідальності за власне життя.
Завдяки науковій спадщині А. Адлера, значно більше уваги консультанти почали надавати сімейній психології. Процес психологічної допомоги у такому разі носить, скоріше, освітній, ніж терапевтичний характер.
Важливо відзначити, що у психологічному консультуванні використання психоаналітичного підходу обмежене, оскільки вимагає тривалого включеного спостереження, зосередженості на проявах глибинних структур та використанні раннього досвіду, що суперечить одному з принципів консультування "тут і тепер".
Будь-який метод має свої обмеження. Не варто забувати, що сам З. Фрейд вважав психоаналітичний процес ефективним у терапії невротиків, людей з підвищеною тривожністю та глибинними внутрішніми конфліктами.
Консультативна діяльність в екзистенціальній психології
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів“ на сторінці 4. Приємного читання.
