Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

Консультативна психологія

У цьому випадку робота з негативним переносом може поступово знизити опір клієнта та спрямувати роботу на усвідомлення пригніченої невротичної тривоги. Варто пам'ятати про амбівалентність (подвійність) почуттів клієнта. Негативний перенос часто є більш сприятливим для прояснення реальних спотворених почуттів (у наведеному випадку – прихована заздрість колись успішного чоловіка до задоволеної жінки, котра реалізує себе у творчості). Саме схожі почуття чоловік переживав і в кабінеті психолога.

Легка конфронтація може допомогти усвідомленню неприйнятних для клієнта почуттів та сприяти налагодженню робочого альянсу в ході консультативної взаємодії. Наприклад, зауваження чи уточнення консультанта з приводу висловлювання жінки про її сімейне життя можуть сприйнятись нею як критика з боку її чоловіка.

У результаті аналітичних сеансів людина має актуалізувати здатність прийняти на себе відповідальність за своє життя та майбутнє шляхом посилення Ego, досягнення інсайту (розуміння) через розкриття несвідомого, витісненого матеріалу. При цьому психоаналітик має займати нейтральну позицію з метою формування так званого механізму переносу, за яким на терапевта проектуються реальні почуття, що переживаються клієнтом стосовно інших людей. Під час сеансу клієнт глибоко занурюється у переживання минулого. Аналітичний процес передбачає: а) вивільнення імпульсу (пригнічених прагнень, сподівань, віри у власні сили); б) посилення заснованого на реальності функціонування Ego та привласнення ним значної частини Id; в) зміну змісту Super-Ego таким чином, щоб воно являло собою особистісні, осмислені, а не абстрактні, відокремлені від реальності, жорсткі моральні стандарти.

З'ясовуючи причини тривоги клієнта, важливо визначити її тип (реальна, невротична чи моральна). Так, невротична тривога може стати результатом страху втратити контроль над інстинктами, а моральна – страху порушити моральні норми (закладеними в Super-Ego).

Матеріалом для аналітика можуть виступати й власні почуття психолога, які переживаються під час роботи з клієнтом. У процесі консультування можливий контрперенос – проекція поведінкових стереотипів психолога стосовно клієнта. У такому випадку варто звернутись до досвідченого супервізора, котрий допоможе подивитись на виявлені факти більш об'єктивно.

Досить відомою та популярною є психоаналітична терапія швейцарського психіатра Карла-Гюстава Юнга – основоположника аналітичної психології. У своїй роботі "Психологічні типи" вчений показав різноманітність людської типології (екстраверт, інтроверт), довівши те, що найбільш небезпечною помилкою психологів є намагання втиснути клієнта в одну з відомих категорій, інколи, в ту, до якої належить сам консультант. Він вважав, що свідоме та несвідоме постійно взаємодіють, виступаючи як дві ланки одного цілого.

Особливу роль К.-Г. Юнг відводив колективному несвідомому, яке, на його думку, є ядром психічного матеріалу і не може бути в індивідуальному досвіді людини, оскільки є здобутком культури всіх поколінь; це природна і соціальна атмосфера, в якій розвивається людина, це джерело її натхнення і здобутків, її психологічний спадок. За Юнгом, несвідоме в першу чергу проявляється через символи – індивідуальні (природні, спонтанні) та колективні (зокрема, релігійні). Саме тому він вивчав міфологію, символіку, релігійні обряди.

Аналіз символів, їх інтерпретація – важливий внесок К.-Г. Юнга у терапевтичну (консультативну) психологію. Однак найважливіше, що запропонував вчений, – це заклик до "свободи" у вивченні фактів власного життя задля розуміння його сутності та особистісного розвитку ("індивідуації").

У консультуванні широко використовується юнгіанський метод словесних асоціацій (асоціативний експеримент). Це проективний метод, який використовується для вивчення мотивації клієнта, а також відтворення його "життєвої картини". Сама процедура полягає у тому, що клієнту пропонується швидко відреагувати на наперед заданий ряд слів-стимулів будь-яким словом чи словосполученням, що приходить в голову. Головні показники-індикатори – це час та смислове навантаження асоціацій. Виокремлюються схожі відповіді, їх емоційна подача, поведінкові реакції. На основі інтерпретації отриманого матеріалу робиться висновок про наявність так званих комплексів, що заважають особистісному розвитку (ініціації) клієнта.

Консультант має змогу виділити ті сторони чи події життя клієнта, які той прагне приховати чи спотворити, не усвідомлюючи цього. Однак жорсткі комплекси істотно заважають адаптуватись до оточення, сприймати себе адекватно. їх усвідомлення призведе до утримання від стереотипних реакцій та покращення якості життя клієнта. Оскільки метод має проективний характер, то очевидно, що достовірність його результатів залежить від інтуїції та спостережливості спеціаліста, тому потребує додаткових стандартизованих методик.

Робота зі снами – важливий метод у терапії К.-Г. Юнга. Він бачив у снах механізм, що веде від комплексів до усвідомлення проблем. За Юнгом, сон має символічну природу, тому і пояснювати його варто, використовуючи мову символів. Точніше, вчений пропонував "не тікати у вільні асоціації", а зосередитись на конкретних значеннях символів та у процесі трактування дати їм якомога більше аналогій. Психоаналітик розумів сни як засіб компенсації позицій Ego. Він пропонував особливу увагу звертати на "великі" сни, котрі проектуються колективним несвідомим і є своєрідним попередженням. К.-Г. Юнг застерігав від інтерпретації снів без урахування особистісної ситуації клієнта (варто запитати "Чому саме цей символ, а не інший?"), тобто, досліджувати їх смисловий контекст.

Юнгіанський підхід започаткував нові, символічні та метафоричні, форми психотерапевтичної практики, які широко використовуються у сучасних концепціях консультування та психотерапії. Працюючи з архетипічними проблемами клієнта, аналітик супроводжує його, сприяючи розвитку (індивідуації) самості, - творчого потенціалу та самореалізації.

У практиці психологічного консультування достатньо затребуваною є індивідуальна психологія А. Адлера, який разом із З. Фрейдом зробив Відень батьківщиною психотерапії. Вченому належить особлива заслуга у дослідженні проблеми соціальної інтегрованості особистості. Він стверджував, що не можна зберегти душевну рівновагу, відмежовуючись від своєї соціальної групи, оскільки сама структура особистості залежить від суспільства.

Адлеріанський аналіз – це консультативна практика, що заснована на ідеях індивідуальної психології та спрямована на підвищення у клієнта оцінки власної цінності, не дивлячись на недоліки, проблеми, труднощі. Консультант має допомогти клієнту віднайти себе, свою індивідуальність.

За А. Адлером, розвиток особистості постулюється її універсальним прагненням до використання соціуму задля почуття власної переваги, досягнень, зверхності, а саме:

• у ранньому дитинстві помилково створюються зразки і моделі поведінки, формуються цілі та життєвий план, який свідомо чи несвідомо виконується ("дитяча лінія поведінки");

• конкретними зразками для особистості виступають приклади переможців та певні можливості задля досягнення успіху (рамки визначає культура соціуму).

Постулати (твердження) полягають у наступному:

• психічний апарат індивіда має висхідну, віртуозну схильність забезпечувати пристосування та утвердження в реальності за допомогою здійснюваних ним маніпуляцій, фіктивних ідей, установок на досягнення цілей;

• людина не здатна думати, відчувати, бажати, діяти, не маючи перед собою мети;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів
  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами