Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

Консультативна психологія

Метод вільних асоціацій сприяє трансформації матеріалу з несвідомого у підсвідоме, а потім – у свідоме. У процесі психологічної допомоги психоаналітик налаштовує клієнта на вербалізацію думок, тобто на словесне відтворення вільних асоціацій, їх невимушений потік. Як правило, сеанс починається з визначення основної проблеми (Що найбільше хвилює? У чому причина візиту?)

Намагаючись розкрити свій запит до психолога, клієнт самостійно або за допомогою консультанта відтворює ті події, які викликали неприємні переживання. Думки не підлягають цензурі, проте аналітик відзначає їх послідовність, повторюваність, моменти затримки та переривання, невербальні прояви, тембральні акценти. При цьому він намагається віднайти ознаки придушення (все це фіксується, записується з метою подальшого аналізу). Так, клієнт може запинатися або ж виказує тушування, намагаючись пригадати щось забуте. Це означає, що десь перервалась нитка природного потоку інстинктивних прагнень із підсвідомого у свідоме, а звідти – в реальність. Ці симптоми, як "буйки", вказують на наявність глибинних психологічних конфліктів. Наприклад, перша випадкова думка може якраз представляти забутий травматичний досвід.

Метод тлумачення сновидінь. Сни, на думку З. Фрейда, відкривають доступ до несвідомого. Клієнт розповідає свої сни, які інтерпретуються консультантом через присутні в них символи. Інтерпретація снів – це, за З. Фрейдом, "королівська дорога до пізнання несвідомої активності мозку", оскільки вони можуть містити деформований зміст події, яка у реальному житті приховується (чим сильніше заплутаний у сні зміст ситуації – тим більш важливою вона є для клієнта). Сни можуть відображати певний опір несвідомого клієнта процесам його усвідомлення з метою збереження цілісності психіки.

У процесі роботи зі снами З. Фрейд рекомендував не розглядати сон у цілому, а піддавати аналізу окремі фрагменти, використовуючи вище описаний метод вільних асоціацій. Спонукаючи клієнта говорити все, що спадає на думку, психолог має виокремити ті словосполучення, речення, які повторюються у поясненнях, гіпотезах клієнта щодо значення його сновидінь або ж супроводжуються хвилюванням, паузами, незвичними реакціями.

Дитячі сни якісно відрізняються від снів дорослих. Так, дитині може приснитись зоопарк, до якого вдень їй щось завадило прийти. У дорослих сни, навпаки, можуть демонструвати витіснені, недозволені бажання, які видозмінюються чи спотворюються (думка "не хочу йти на роботу" може проявитись у сні, де людина травмує ногу).

Аналізуючи сни клієнта, консультанту рекомендується дотримуватись ряду наступних правил:

• не звертати увагу на зовнішній контекст сну, оскільки його зміст не відповідає сутності витісненого у несвідоме клієнта матеріалу;

• сон клієнта варто розбивати на частини і досліджувати їх окремо;

• психолог має проявити терпіння, очікуючи, поки несвідоме клієнта проявиться самостійно (це може відбутись несподівано), показуючи дорогу до його прихованих бажань.

Техніка роботи зі снами залежить від досвіду аналітика та особистісних установок клієнта, має суб'єктивний характер реалізації на практиці.

Метод інтерпретації (пояснення або конструкції) використовується для з'ясування змісту несвідомого. Процедура особливо важлива у процесі досягнення інсайту. Матеріалом для інтерпретації є також вільні асоціації клієнтів, обмовки, сновидіння, переноси (трансфер) та контрпереноси (контртрансфер). Інтерпретація передбачає перетворення неусвідомленої значущої події в усвідомлену інформацію. Це уміння подивитись на ситуацію клієнта по-іншому, поєднуючи теоретичні постулати психоаналізу з фактами біографії клієнта. У процесі інтерпретації психолог веде активний пошук неусвідомлених бажань, установок та стереотипів клієнта. "Я вірно зрозумів: інколи Вам хочеться вдарити Вашого чоловіка, як колись хотілось ударити батька? Це може свідчити про певний перенос та амбівалентність Ваших почуттів". Під час перших зустрічей доцільно використовувати нескладні інтерпретації; більш глибокі думки та здогадки варто обговорювати пізніше, коли між клієнтом та консультантом складуться довірливі стосунки.

Схематично процедура інтерпретування може виглядати так:

• повідомлення клієнта (консультант уважно слухає, концентрується на вільних асоціаціях, обмовках, повторах, невербальних проявах);

• інтерпретація отриманого матеріалу, озвучення перших висновків, "здогадок";

• аналіз реакцій клієнта на інтерпретації психолога ("Як Ви думаєте, чи має це місце?", "Як Ви ставитесь до таких думок?");

• інсайт (здогадка, несподіваний поворот у думках та почуттях клієнта).

Зауважимо, що інсайт може мати як вербальний, так і невербальний прояв; важливо обговорити варіанти використання нового досвіду в реальному житті (як відомо, метод психоаналізу часто критикують за його концентрацію на минулому досвіді). Досвідчений психоаналітик сприяє тому, щоб клієнт сам здійснював інтерпретації своїх асоціацій, що відображають його позицію, ставлення до подій далекого минулого.

Аналіз переносу дозволяє відпрацювати ті конфлікти, які гальмують індивідуальний психологічний розвиток клієнта. Перенос – це своєрідна трансформація початкового неврозу клієнта у невроз стосовно аналітика.

Поряд з використанням захисних механізмів клієнт починає використовувати енергію психологічного опору (упереджене невиконання фундаментальних правил). Подолання опору – важливий етап психоаналітичного сеансу. Опір може проявлятись, зокрема, у процесі взаємодії психолога та клієнта (запізнення на сеанс, образи, ухиляння від відповіді на запитання, несподівана конфронтація тощо).

Приклад із практики. Чоловік 55 років на зустрічі з психологом (жінкою 50 років) намагався звинуватити її в упередженому ставленні до нього ("очевидно, що ви не зрозумієте мене, ви поспішаєте, це видно, ви не хочете мене слухати, вам не цікаво"). Він гостро реагував на будь-яку реакцію, запідозрюючи психолога в небажанні бути об'єктивним. Пізніше з'ясувалось, що його дружина такого ж віку і хоча за фахом вона не психолог, однак її незалежна та виважена "аж занадто" поведінка спонукала чоловіка до думки про "жіночу солідарність", а, отже – необ'єктивне бачення психологом його проблеми. Очевидно, що це можна інтерпретувати як своєрідний опір терапії (раптом жінка- психолог помітить те, у чому його підозрює дружина і що, зрештою, турбує його самого).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів
  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами