IV етап. Пригадування та обговорення усього приємного, що є в актуальній життєвій ситуації клієнта – людини похилого віку.
Консультанту необхідно запропонувати клієнтові згадати та обговорити все приємне, що є у його житті, зорієнтувати на позитивне сприйняття власного життя.
Специфіка стосунків консультанта і клієнта похилого віку в певних ситуаціях може ускладнювати процес консультування. Труднощі можуть виникати через життєвий статус людини похилого віку, яка прожила довге життя і володіє певним життєвим досвідом. Якщо людина похилого віку має досвід спілкування зі спеціалістами, які формально виконували свої обов'язки, не керуючись інтересами клієнта, то встановлення довірливих стосунків у такому випадку потребуватиме тривалого часу і витримки.
Якщо клієнт замкнений і підкреслює свою недовіру до сторонньої допомоги, то в роботі з ним бажано бути максимально логічним, використовувати чіткі пояснення, наводити конкретні факти.
V роботі з амбіційними людьми похилого віку треба вміти переключати їхню увагу, відволікати від проблеми та повертатися до її обговорення лише після нормалізації емоційного стану.
З тривожно-недовірливими клієнтами консультанту важливо показати себе людиною вольовою, упевненою в собі і здатного передавати цю впевненість іншим. Недовірливі люди похилого віку сприймають лише слова, сказані спокійно та авторитетно.
Зупинимося на деяких ситуаціях, у яких взаємовідносини консультанта і клієнта похилого віку можуть ускладнювати процес консультування (за І. Кемпером).
Ситуація 1. Повна ідеалізація консультанта, аж до обожнювання. За цим може стояти прагнення мати доброго захисника або уявлення про те, що консультант може розв'язати всі проблеми за клієнта, більше того – мусить це зробити.
Ситуація 2. Перенесення на консультанта ролі сина (доньки). Таке уявлення може виникати і у бездітних людей похилого віку.
Ситуація 3. Іноді клієнт у ставленні до консультанта проявляє агресію, що може свідчити про сильний страх смерті або невдоволення своїм життям, яке переноситься на консультанта.
У консультанта також можуть виникати почуття, що викликають дискомфорт. Це може бути почуття невпевненості та залежності від клієнта як людини більш старшого віку. Може викликати тривогу вигляд старої людини, що є прообразом власного майбутнього та спровокувати консультанта до пошуку різних форм захисту.
Особливої уваги заслуговує ставлення людей похилого віку до психологічної допомоги. В зв'язку з цим виділяють стереотипи поведінки людей похилого віку:
• неприйняття допомоги, недовіра до консультанта, що пояснюється небажанням бути залежним від чужої сторонньої людини;
• уявні установки, прагнення та наполегливість в отриманні якомога більшої кількості послуг від консультанта, покладання на нього всіх своїх проблем;
• невдоволення своїми життєвими умовами переноситься на консультанта;
• консультант сприймається як об'єкт, який несе відповідальність за фізичне та психічне здоров'я клієнта;
• негативізм, критичність, агресивність з боку клієнта до консультанта;
• протилежність в особистісних цінностях консультанта та клієнта;
• особиста антипатія до консультанта;
• відсутність авторитету консультанта у старшого за віком клієнта.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування людей похилого віку“ на сторінці 5. Приємного читання.
