Консультування людей похилого віку

Консультативна психологія

• адаптація до нового статусу, допомога в переоцінці життєвих ресурсів та інтересів, у виборі іншої справи;

• допомога у прийнятті старості та всього минулого життя в цілому, у пошуку нових орієнтирів (формування позитивного образу старості як часу для щастя, розвитку внутрішнього спокою, обговорення всього хорошого, що є актуальним в життєвій ситуації людини);

• покращення емоційного стану, настрою;

• підвищення самооцінки.

Необхідно враховувати індивідуальність людини похилого віку й те, що ми спілкуємось з особистістю, яка має великий життєвий досвід, але часто цим досвідом їй нема з ким поділитися.

Отже, консультування людей похилого віку базується в основному на психологічних проблемах "фінішу життя". Люди похилого віку (у зв'язку з тими чи іншими обставинами) дуже часто є самотніми, їм немає з ким поговорити, навіть необов'язково про їхні проблеми, а просто поспілкуватися.

Цілі психологічного консультування в процесі роботи з людьми похилого віку полягають у наданні допомоги людині прийняти старість і все минуле життя в цілому, знайти нові життєві орієнтири, сенс життя; гармонізації та збагаченні змісту життя і діяльності людини, продовженні їх тривалості та продуктивності.

До змісту корекційної роботи з людьми похилого віку відносять:

• прискорення адаптації до нової ситуації;

• покращення здібностей реагування;

• зміна самооцінки людини похилого віку щодо свого життя тощо.

Методами психологічного консультування людей похилого віку можуть бути такі: бесіда, інтерв'ю, цілеспрямоване спостереження, дискусійне обговорення тем, рефлексивні методи. Основною технікою консультування людей похилого віку є техніка активного слухання. Треба слухати і почути, бо людям у цьому віці необхідно бути почутими і відчувати себе потрібними.

Ефективними є такі методики: методика "Автопортрет" (П. Ржичан), шкала самооцінки (Ч. Д. Спілбергер, Ю. Л. Ханін), методика визначення індексу життєвого задоволення (ІЖЗ).

Методика "Автопортрет" (П. Ржичан) спрямована на отримання інформації про життя досліджуваних, особливості самооцінки їхньої життєвої ретроспективи. Клієнту пропонують накреслити горизонтальний відрізок прямої, де крайні рисочки означають народження і закінчення життя. На відрізку, що уособлює прожите життя, відмічають найбільш важливі події, оцінюють ступінь задоволення ними. На основі цього будується крива, яка відображає задоволення життям. Накреслена крива може бути використана як підгрунтя для подальшої бесіди з клієнтом.

Шкала самооцінки (Ч.Д. Спілбергер, Ю.Л. Ханін) використовується для виявлення самооцінки людини в реальному часі. Досліджується кореляція між її особистісною тривожністю та ставленням до власного минулого і майбутнього. Висока тривожність, виявлена за допомогою даної шкали, відповідає негативному сприйняттю минулого; низька тривожність – задоволенню теперішнім і оцінюванню майбутнього як невідомого, але неприємного; низькому чи помірному показнику відповідає задоволення минулим і теперішнім, позитивна оцінка майбутнього.

Методика визначення індексу життєвого задоволення (ІЖЗ) успішно використовується у геронтологічних дослідженнях. Мета її полягає у визначенні загального психологічного стану людини. Показник ІЖЗ відображає загальний психологічний стан людини, ступінь її психологічного комфорту і соціально-психологічної адаптованості. У процесі проведення методики можна також виявити основні психологічні проблеми людей похилого віку, що впливають на задоволення життям, а також виявити інтерес до життя, самооцінку людиною своїх якостей, особливості ставлення до життя, психосоматичний тонус, узгодженість між поставленими і досягнутими цілями.

Основні принципи та критерії підбору методик для проведення психодіагностичного обстеження осіб похилого віку: невелика кількість та легкість сприймання стимульного матеріалу, оптимальне число запитань не повинно перевищувати 20; використання лише прийнятних та зрозумілих слів й висловлювань.

До особливих ситуацій, які вимагають надання психологічної допомоги людям похилого віку відносять: втрату близьких, глибоку депресію, самотність, непорозуміння з близькими, наближення смерті.

Основна роль психолога-консультанта полягає в тому, щоб з'ясувати, що сама людина похилого віку вважає для себе важливим. Консультативна діяльність з даною категорією клієнтів ставить особливі вимоги до консультанта, а саме:

• а) до психологічного здоров'я. Це повинна бути психологічно здорова людина, яка має почуття гумору та оптимізм, а також позитивні установки щодо "чужої" і власної старості;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування людей похилого віку“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку
  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами