Консультування людей похилого віку

Консультативна психологія

• 3. Зниження зосередженості, що проявляється у неуважності, розсіяності.

• 4. Негативні зміни в процесах мислення: порушується його темп, а іноді спостерігається зниження загальної продуктивності мислення.

• 5. Зміни в емоційній сфері: з'являється дратівливість, депресія, апатія, ангедонія.

• 6. Розлади свідомості, основним симптомом яких ε дезорієнтація у часі, місцевості, навколишньому середовищі, у власній особистості.

Інколи зміни відбуваються в особистості людини похилого віку: знижується самооцінка, підвищується вразливість, невпевненість. Це викликає негативні емоції, які загалом прискорюють старіння.

Ставлення людини похилого віку до старості проявляється у різних формах поведінки, що відображають індивідуальні особливості реагування на власне старіння. Одні зовсім не приймають своє старіння, тобто не бажають визнавати та розуміти те, що приносить старість у їх фізичні та психічні стани. Постійно знижений настрій вони сприймають як природний стан у старості. Такий стан часто призводить до розладу: від емоційного спустошення до повної ангедонії ("відрази до життя"), втрати здатності радіти життю. Інші знаходяться у злагоді зі своїм старінням і навіть у цьому вбачають позитивні сторони. Успішність старіння, адаптація до нього визначається тим, наскільки людина підготовлена до вступу в новий віковий період свого життя, тобто мова йде про рівень її зрілості та поглядів на життя; як проходив життєвий шлях на попередніх вікових періодах; що людина "несе в собі" (її внутрішній світ). Неадаптивним стає процес старіння у тих людей, які не змогли розвинути в собі якості самостійності та ініціативності. Часто такі люди відчувають себе загубленими і безпорадними. Інколи стара людина порівнює процес свого власного старіння з процесом старіння інших людей (людині здається, що вона старіє швидше чи повільніше, ніж інші), тобто спостерігається явище психологічної асиметрії своєї і "чужої" старості.

Криза "зустріч зі старістю" є великим випробуванням для людини, оскільки перед нею постає ряд нелегких завдань: по- перше, сприйняти факт зміни соціального статусу, переходу до нього; по-друге, зорієнтуватися у новому статусі; по-третє, сприйняти факт скінченності власного життя; по-четверте, зберегти сенс життя і не втратити його. Кожна людина ці питання розв'язує по-своєму, що зумовлюється як генетичними та особистісними чинниками, статевою належністю, способом життя на попередніх вікових етапах, атмосферою в її родині, соціально-економічною ситуацією в її сім'ї, так і соціально-економічною ситуацією в країні, в якій вона проживає.

Найважче усвідомлювати завершеність свого земного життя. Спостерігаються різноманітні прояви цього усвідомлення: неприйняття самої старості; ознаки старіння розглядаються як симптоми хвороби, що може пройти; інколи боротьба зі старінням може відобразитися на ставленні до медичних препаратів та іпохондричній фіксації на своїх больових відчуттях.

Майже половина старих людей відчуває на собі віково- ситуаційну депресію (почуття спустошення, непотрібність, відсутність інтересу). Для людей цього вікового періоду характерним є почуття самотності, що часто є причиною депресивного стану та негативізму. Самотність у старості виявляється в різних соціальних аспектах:

• самотність як соціальний стан, що відображає психофізичний статус людей похилого віку та виникає під впливом чинників як психічного, так і соціально-економічного характеру. Ускладнюються можливості підтримувати старі контакти і зав'язувати нові;

• самотність як результат відсутності подружжя, дітей та родичів;

• самотність людей, які живуть у сім'ї, тобто нібито вони і не самотні, але не отримують достатньої уваги, розуміння, спілкування і у них з'являється таке почуття;

• самотність як спосіб життя, тобто людина добровільно сама вибирає такий спосіб життя через свої індивідуальні психологічні особливості, бажає бути незалежною від оточення.

Страхи людей похилого віку мають теж специфічний характер. Так, біологічні страхи виявляються у тому, що вони бояться не стільки смерті, скільки бути неспроможними обслуговувати себе, втратити розум, враховуючи що відбуваються процеси згасання функцій власного організму. Ірраціональні страхи людей похилого віку виявляються у побоюваннях нападів, переслідування. Моральні страхи відображаються у роздумах щодо нереалізованих планів, спогадах про те, як прожите життя, у чому його сенс та зміст.

Суттєвим аспектом кризи у багатьох людей похилого віку є депривація домагання на визнання. Це відбувається внаслідок того, що втрачаються основи зовнішнього визнання (змінюється зовнішній вигляд, матеріальні статки, посада). У осіб, для яких це є значущим, відбувається зниження самооцінки та виникає загроза руйнування власного "Я".

Не менш важливими аспектами, які сприяють поглибленню кризи, є невміння по-новому організувати свій вільний час, труднощі у спілкуванні між подружжям похилого віку, конфлікти між поколіннями, небажання щось змінювати у своєму житті, а також криза десексуалізації людей похилого віку.

Психологічна підтримка людей похилого віку передбачає два напрями: психологічне консультування і психотерапію.

Консультування людей похилого віку потребує теоретичних знань основ геронтопсихології, що необхідні для правильної оцінки психічного стану старої людини при контакті з нею, для вірного розуміння її проблем. Важливо також зрозуміти, в яких випадках скарги є істинними, а в яких – це особистісна реакція, потреба у спілкуванні або недостатність інформації щодо певного питання. Але, в будь-якому випадку, людина не повинна залишатись без психологічної підтримки.

Відповідно до гуманістичної спрямованості консультативної діяльності з людьми похилого віку, її головною метою є перетворення негативного образу старості в позитивний та сприйняття її як часу для відпочинку, улюблених занять та роздумів. Окремі цілі можуть містити в собі необхідність вислухати людину похилого віку та вивести її поведінку на рівень самокорекції.

Мету консультативної роботи з людьми похилого віку конкретизують наступні завдання:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування людей похилого віку“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку
  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами