Особлива роль у розвитку самосвідомості підлітків належить емпатійним здібностям, які допомагають орієнтуватися в емоційних станах інших людей і враховувати сутність їхніх проблем. У процесі індивідуального консультування психолог ставить за мету розвивати емпатичні здібності підлітків, акцентувати їх увагу на тому, що способи спілкування залежать від особистісних якостей, які емоційно забарвлені. Підліткам у ході індивідуальної роботи пропонується уточнити зміст й обговорити різні варіанти використання в житті "золотого правила моральності": стався до інших так, як ти б хотів, щоб вони ставилися до тебе.
Консультуючи підлітків, психолог часто стикається з їх негативними переживаннями, зокрема, злістю і гнівом, а також гіпертрофованими почуттями провини і сорому. В процесі проведення консультувань психолог допомагає підліткам уточнювати значущість, що лежить у підгрунті їх почуттів. За допомогою такого методу, як рефреймінг, психолог зменшує емоційну напруженість, при цьому це відбувається за рахунок зміни сприйняття підлітком тих проблем або ситуацій, які є джерелом цих переживань. Цей метод дозволяє допомогти підліткам осмислити й позитивно подивитися на ситуацію або причину тієї чи іншої події. Зміна точки зору допомогає підліткам зрозуміти, як по-іншому реагувати на ситуацію і змінити або приглушити почуття та переживання, що супроводжують її. Підліткам пропонується ідентифікувати свої негативні переживання, думки або почуття, потім знайти в них щось позитивне і зосередитися на цьому, а надалі об'єднати позитивні та негативні переживання.
Однією з головних причин значної частини труднощів підлітків є відсутність у них навичок відповідної поведінки, тому метою консультативної роботи стає здобуття ними нових форм адаптивної поведінки, відсутніх у їх поведінковому репертуарі. Завдання психологічної допомоги в таких випадках полягає у підвищенні рівня "виконавчої компетентності" відносно певних ситуацій взаємодії та спілкування із соціальним оточенням і предметним світом.
В індивідуальній роботі з підлітками, які мають труднощі регуляції поведінки, консультанти використовуть методи активного інструктування та внутрішнього самоінструктування, запропоновані Д. Мейхенбаумом. Проводячи корекцію неадекватних форм поведінки в межах цього методу, психолог навчає підлітків аналізу ситуацій, плануванню рішеннь, контролю ходу виконання, кінцевої оцінки отриманого результату. Послідовність етапів корекційної роботи включає фазу моделювання (консультант ставить завдання і міркує вголос про те, що треба зробити, вирішує його), фазу спільного виконання завдання, фазу вербалізованого самостійного виконання підлітками дії і, нарешті, фазу "прихованого" виконання завдання у внутрішньому плані. Таким чином, забезпечується інтеріоризація зовнішнього діалогу, який заміняє дезадаптивний, неефективний внутрішній діалог підлітка. Основними складовими цього діалогу є питання, власне кажучи, завдання і відповіді на них, які виконували функції планування рішення, інструктування з метою керування виконанням, репліки самосхвалення, використані для самопідтримки і подолання фрустрації ("У тебе все вийде!", "Не хвилюйся, все добре, тримай себе в руках"), оцінні висловлювання, які виконували функцію самопідкріплення ("Ти все робиш правильно", "Молодець, що ти зробив це!"). Цей метод когнітивного тренування значною мірою впливає на креативність мислення, розвиваючи загальну здатність до вирішення проблемних ситуацій за рахунок розвитку вмінь специфікувати завдання, висувати і верифікувати альтернативні варіанти її рішення.
Як відомо, головним компонентом саморегуляції € самоконтроль. У роботі з підлітками, які мають низькі показники рівня самоконтролю, психологами застосовується метод "Оволодіння послідовним систематичним самоконтролем", який починається з вивчення поведінкової схеми і тренувань з виконання найбільш простих, непроблемних поведінкових актів. Відпрацьовування навичок самоконтролю починається із засвоєння тригера оптимальної поведінки – слів, фраз, образу, які візуалізуються, жестів і та ін., які підліток довільно "включав" у поведінку. Далі, для формування і закріплення навичок самоконтролю, підлітка вчать послідовно ставити запитання й інструктувати себе: 1) "Що зараз зі мною відбувається?"; 2) "Чого я дійсно хочу зараз?"; 3) "Що я раніше робив, щоб досягти того, чого дійсно хочу зараз?"; 4) "Що зараз дозволяють мені зовнішні умови і мої ресурси?"; 5) "Як співвідносяться досвід і реальність?"; 6) "Мій план, вибір – ... Прогноз – ... Я дозволяю собі – ..."; 7) "Я дію і цілком контролюю свої думки, слова, інтонації, стан тіла, подих, міміку, м'язовий тонус, рухи"; 8) "Я цілком контролюю процес досягнення мети і регулюю свій стан"; 9) "Результат – ... Оцінка – ..Висновок – ... Рішення про припинення або поновлення діяльності при досягненні мети – ..."; 10) "Інформація в архів пам'яті – ...". Цей метод допомагає підлітку навчитися стриманості, та передбачення наслідків власних дій.
Для розвитку соціальних навичок підлітків практиці консультування широко використовується метод репетиції поведінки та програвання ролей. Репетиції поведінки містять у собі багаторазові перевірки й навчання підлітків різноманітних реакціям, які могли б стати у нагоді у складних ситуаціях.
Для розвитку вольових процесів підлітків застосовується метод "тренування наполегливості", який вчить їх відстоювати свої права, переборюючи пасивність, почуття безпорадності й одночасно вчить звертати увагу на бажання і почуття інших людей. Тренування наполегливості проходить упродовж двох фаз: дії і планування. На першій фазі тренування наполегливості перед психологом постає завдання детально вивчити поведінку підлітка та її наслідки. При цьому використовуються запитання, рольові ігри та перелік альтернатив поведінки, щоб додати поведінці підлітка більшу наполегливіості і допомогти йому досягти бажаного. Психолог з'ясовує конфронтацію між дійсним та ідеальним станом, а коли стає очевидним їх суперечність – переходить до фази планування, що орієнтована на майбутнє, при цьому використовує навички впливу: директиви, поради, заохочення. Наприклад, за консультацією звернувся підліток (М. Олексій), який сформулював свою проблему так: "Мене всі вважають "невдахою", але насправді це не так, і я не можу нічого змінити". Це висловлення свідчить про те, що підліток, по-перше, відчуває своє безсилля, по-друге, в нього є логічна помилка мислення – дихотомічне мислення (всі – ніхто). Під час бесіди консультант з'ясував, що М. Олексій для свого віку інфантильний, і після деяких ситуацій однолітки та вчителі перестали до нього серйозно ставитися. Він був пригніченим через внутрішній конфлікт. З одного боку, він поводився згідно з експектаціями інших, з іншого боку, він вважав себе гарною людиною і не знав, як йому змінити нешанобливе ставлення до себе. Тому в нього сформувалося наступне дисфункціональне переконання: "Я нікчема, до мене всі ставляться погано". Головними завданнями психолога були: 1) змінити неконструктивне переконання "Я нікчема, до мене всі ставляться погано" на конструктивне "Я вольова людина і заслуговую на повагу з боку оточення"; 2) усунути конфронтацію між реальним та ідеальним внутрішнім станом.
Окремо психолог ставив перед собою завдання з розвитку: почуття відповідальності за себе, почуття гідності, здатності до самоконтролю, навичок моральної поведінки. За допомогою метода тренування наполегливості намагалися змінити поведінку підлітка. Пояснював, якщо підліток не може змінити ставлення оточення до себе, він може змінити власне ставлення до себе. Підлітку пропонувалося програти декілька складних для нього ситуацій, але в них треба поводити себе впевнено та не піддаватися на провокації з боку однолітків, при цьому подумки повторювати "Я вольова людина і заслуговую на повагу з боку оточення".
Таким чином, для підвищення ефективності вирішення різних особистісних та міжособистісних проблем у підлітків та запобігання їх виникненню, психолог в консультативній роботі з учнями впливає на глибинну сферу особистості – самосвідомість підлітків.
Дуже важливим аспектом консультування підлітків з розвитку самосвідомості та вирішення їх особистіних проблем є робота психолога з їх батьками. Психолог-консультант має аналізувати проблеми підлітків, розглядаючи їх через призму цілісного життєвого шляху, що інтегрує сімейну ситуацію в минулому і майбутньому, відбиває особливості походження труднощів через нормативні вікові кризи, враховує вроджені та соціальні фактори розвитку особистості, фактори ризику і т.д.
У зв'язку з цим, необхідною умовою закріплення досягнутих результатів є активний вплив психолога на батьків з метою зміни їх ставлення до підлітка й озброєння їх адекватними способами комунікації.
О.Г. Лідере відмічав, що найважливішим компонентом роботи психолога з батьками в практиці психологічного консультування є їх інформування про особливості розвитку підлітка і можливого прогнозування його розвитку. Психологічна інформація, що збирається психологом, має бути об'єктивною, повною, включати опис сильних і слабких сторін розвитку підлітка, з акцентуванням на процесі корекції, особливо на сильних сторонах його особистості. Повідомлення такої інформації родині має враховувати батьківські установки й особливості соціальної ситуації розвитку підлітка. Проте, критерієм добору і структурування психологічної інформації, яка повідомляється батькам, має бути збереження інтересів підлітка.
У бесіді з батьками психолог, якщо в цьому є необхідність, мусить змінити помилкові установки і стереотипи їх виховання. Обов'язковим компонентом роботи консультанта є формування в батьків психологічної компетентності у питаннях взаємодій з дітьми, роблячи при цьому акцент на причинах, наслідках і шляхах подолання конфліктів з підлітками.
Психолог-консультант може висловити своє розуміння, точніше спрогнозувати особливості особистісного розвитку підлітка. Це дозволить, по-перше, сформувати у батьків мотиваційну готовність до участі в спільній роботі з психологом, по-друге, розкризти проблемне поле альтернативного особистісного зростання їх дитини. Практичним кроком у процесі консультування є вироблення конкретних рекомендацій з подолання негативних тенденцій розвитку підлітка. Важливо при цьому, щоб батьки стали активніше брати участь у формуванні рекомендацій.
Таким чином, індивідуальне консультування підлітків займає важливе місце в роботі психолога, саме при такій формі роботи консультант може зрозуміти переконання, почуття, які впливають на їх поведінку.
Психологічне консультування особистості юнацького віку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічне консультування особистості підліткового віку“ на сторінці 4. Приємного читання.
