При консультуванні гіпертимних підлітків психологу необхідно зайняти доброзичливу неавторитарну позицію. В індивідуальній бесіді чітко аргументувати обов'язки та межі прийнятної поведінки підлітка; використовувати методи тренування самоконтролю, планування, систематизації.
В індивідуальних бесідах з підлітками, в яких діагностований застрягаючий тип акцентуації, психологу-консультанту слід проводити корекцію системи установок і поведінки підлітка, підкреслювати неконструктивність тривалих образ, мстивості, оскільки ці негативні почуття призводять до руйнування його нервово-психічного здоров'я та появи ознак соматичного захворювання. Методи роботи з підлітками варіюються від емоційно-сугестивного до раціонального пояснення, з опорою на наукові факти.
У роботі з циклотимними підлітками консультант має особливу увагу приділяти учням, які перебувають у дистимній фазі (субдепресивній): створення комфортних для учня умов; тактовне підкріплення будь-якого успіху підлітка та відсутність дріб'язкової уваги до його невдач і промахів; навчання методам самоконтролю емоційного стану.
Специфікою консультативної роботи з тривожними підлітками є формування у них оптимістичних установок, підвищення самооцінки, оволодіння ними навичками самостійної поведінки, формування вміння виділяти головне і другорядне в різних життєвих ситуаціях, запобігання розвитку почуття відповідальності та провини.
У консультативній роботі з підлітками, в яких діагностований збудливий тип акцентуації, психолог мусить враховувати їх афективну вибуховість, тому проводити індвідуальні бесіди необхідно в момент відсутності у підлітків афективної напруги. Психологу необхідно проявляти повагу до їх інтересів та особистісної гідності підлітків, акцентувати увагу на розвитку навичок спілкування, саморегуляції, релаксації, рефлексії й моральних почуттів.
Особливістю побудови консультативної роботи з демонстративними підлітками є об'єктивне ставлення до їх успіхів і досягнень, підкріплення соціально-адаптивної поведінки і блокування спроб за допомогою істероїдних реакцій маніпулювати іншими людьми. У процесі консультування психологу слід навчити підлітка методам самоконтролю поведінки, вмінню демонструвати свої позитивні якості конструктивним способом.
У консультативних бесідах із вчителями та батьками підлітків, психолог має інформувати їх про особливості типів акцентуацій підлітків і одночасно давати рекомендації про те, як усунути психотравмуючі моменти соціальної ситуації розвитку.
5. Консультування підлітків з питань розвитку самосвідомості
Особистісне зростання підлітків нерозривно пов'язане з розвитком їх самосвідомості (засвоєнням моральних понять, розвитком моральних почуттів, посиленням відповідальності за себе та інших, підвищенням рівня саморегуляції), тому важливим завданням психолога є використання комплексу консультативних методів, що сприяють розвитку та гармонізації їх самосвідомості.
Консультуючи підлітків з особистісних проблем, психолог має акцентувати їх увагу на цінності життя, отриманих психологічних знаннях, підкреслювати, що, не докладаючи вольових зусиль при вирішенні проблем, вони можуть стати жертвами маніпуляцій інших людей. У зв'язку з цим, психолог у процесі консультування вирішує два завдання: по-перше, з'ясовує, які ціннісно-нормативні установки превалюють у взаєминах підлітка, сприяє тому, щоб він сам усвідомив сутність взаємодій; по-друге, допомогає зрозуміти, наскільки його реальна поведінка відповідає загальнолюдським нормам.
У процесі індивідуального консультування психолог знайомить підлітка з необхідними психологічними знаннями, які важливі у процесі вирішення проблем, підкреслює важливість використання при цьому раціонального, логічного мислення, знайомить з основами саногенного (здорового) мислення. Зауважимо, що мислення за своєю природою рефлексивне, і саме ця особливість є основою його саногенності, точніше здоров'я, адже внутрішній діалог особистості дає їй можливість для розвитку усіх видів диференційованого й одночасно цілісного бачення світу, сприяє змінам ставлень до своїх думок, переконань.
У розвитку рефлексії та внутрішнього діалогу особливу значущість має когнітивний дисонанс, який пов'язаний з актуалізацією у підлітків переживань внутрішніх суперечностей, що додає у їх рефлексивний репертуар новий когнітивний досвід. Суперечності в системі знань, які породжують негативні переживання, спонукають підлітка до дій, спрямованих на їх усунення. У ході взаємодії психолога з підлітками повинні створюваться умови для такої дисоціації, тим самим, забезпечуючи підгрунтя для розвитку в них рефлексії.
Для розвитку когнітивного компонента самосвідомості підлітків у процесі їх індивідуального консультування ефективними є різноманітні методи когнітивно-біхевіорального підходу. Так, основним методом є трьохступенева модель зміни паттернів мислення. Неконструктивні переконання часто лежать в основі особистісних проблем, що призводять підлітків до дезадаптації. При цьому вони рідко усвідомлюють, що дезадаптована поведінка викликана їх власними неконструктивними переконаннями, тому не здатні самостійно її змінити. У зв'язку з цим використовується метод зміни паттернів мислення, який дозволяє "змусити" підлітка засумніватися в попередньому (обмеженому) переконанні, яке не відповідало цінностям, і фіксувати в його свідомості нові моральні орієнтації. Алгоритм проведення метода зміни паттернів мислення наступний: 1) за допомогою навичок вислуховування психолог встановлює, що думає підліток, виявляє у його висловлюваннях помилкові судження та ірраціональні переконання; 2) використовуючи навички впливу, консультант допомагає підлітку розпізнати помилкові паттерни мислення і знайти нову точку зору;
3) забезпечуючи зворотний зв'язок, психолог переконуться, що його докази прийняті підлітком.
Так, на консультацію звернувся підліток, у якого було виявлено наступне неконструктивне переконання: "Без сторонньої допомоги я нічого в житті не досягну". Аналізуючи це висловлювання, психолог звернув увагу на дві речі: 1) логічну помилку – "абсолютизм", тобто дихотомічне мислення, яке відбувається за типом "все або нічого"; 2) небажання підлітка брати на себе відповідальність за власне життя. Для того, щоб він зрозумів неконструктивність цього переконання, психолог ставить йому наступні питання: "Що ти розумієш під фразою "нічого не досягну?" Чого саме ти прагнеш досягти? Що буде, якщо ти не досягнеш запланованого? Ти міркуєш "або все або нічого", це неконструктивно, адже серед цих полярностей ще є "золота середина". Що для тебе могло б бути "серединою", яку б ти-міг оцінити як успіх? Як ти вважаєш, що тобі треба робити, щоб отримати те, що хочеш?" Таким чином, психолог розширював діапазон мислення підлітка. Надалі він переходив до коректування почуття відповідальності. Психолог: "Ти тільки що перерахував кроки, які намагаєшся здійснити для отримання бажаного результату. Почуваєш себе більш впевненим і сам знаєш, чого ти хочеш і як цього досягти. Ти й досі вважаєш, що ти не впораєшся без допомоги?" Консультант наголошував, що для кожної підтримки існує міра, не можна розраховувати на підтримку постійно. Психолог наводить приклади з життя тих людей, які досягли бажаного без будь-якої підтримки. Консультант дискутував з підлітком, прагнув певною мірою піддати сумніву його дисфункціональні переконання. Наприкінці бесіди психолог досяг зміни неконструктивних переконань підлітка за типом: "Без сторонньої допомоги я нічого в житті не досягну" на конструктивне "Я сам в житті можу досягнути успіху".
Для стимулювання і розвитку здатності до рефлексії, у тому числі з метою адекватної оцінки моральних ситуацій і власних вчинків, використовується прийом "альтернативних формулювань". Якщо підлітку важко уявити, які можна переживати почуття у тій або іншій ситуації, психолог може запропонувати альтернативні формулювання відповідей. При цьому не обов'язково, щоб одна з них була відповіддю на запит проблемної ситуації, оскільки метою цього прийому є не пошук правильного варіанта відповіді, а стимулювання його. Цей прийом дозволяє підліткам краще описувати свої переживання й усвідомлювати власні дії та вчинки. Вибір між будь-якими альтернативами стимулює розвиток рефлексії, сприяє подоланню обмеженості сприйняття і взагалі активізуває консультативний процес.
В основі регуляції різних форм поведінки підлітків лежать емоції та почуття, однак дослідження (Л.І. Божович, Г.М. Бреслава, І.С. Булах, Т.О. Флоренської) вказують на той факт, що у них ще слабовиражена здатність чітко диференціювати свої почуття, тому психолог у консультативній практиці акцентує увагу учнів на переживаннях, які досить індивідуальні, однак досить сильні за дією; допомогає їм проаналізувати та уточнити їх сутність. Консультант дає можливість підлітку вільно виявляти і "прояснювати" свої почуття, у процесі чого він відчуває емоційне звільнення від їх гнітючої дії та починає усвідомлювати основні проблеми своїх життєвих ситуацій, а також корегувати його невміння виражати своє ціннісне ставлення до людей. Означена проблема пов'язана не лише з дефіцитом уміння практично реалізувати, але й з відсутністю у підлітків бажання говорити добрі слова, що пов'язано з їх суперечливим ставленням до людей. У таких випадках психолог-консультант має в першу чергу переконати підлітка в тому, що треба змінити своє ставлення до людей, тоді він зможе розраховувати на добре ставлення до себе з боку інших. Утім одного словесного переконання в цьому питанні не вистачить. Важливо емоційно адекватно відреагувати на поведінку підлітка, продемонструвати недоліки його власної поведінки начебто з боку. Варто домогтися, щоб підліток усвідомив, як він поводить себе з іншими людьми, щоб переконати його в необхідності щось змінити у своїй поведінці. Крім того, бажання говорити людям добрі слова повинно бути чимось підсилене. Такою "силою" закріплення для "Я" підлітка можуть стати позитивні реакції на його ціннісну поведінку з боку оточення.
У процесі консультативної роботи з підлітками важливе значення має проведення активного соціально-психологічного навчання з розвитку в них моральних переживань і почуттів. Наприклад, на консультацію звернулася дівчина Таня Л., яка мала труднощі у спілкуванні з ровесниками, пояснюючи це так: "Я горда і навіть якщо не маю рації, перша миритися не буду". Для зміни максималістської позиції дівчини, що заважала їй підтримувати стосунки з оточенням, психолог використовував метод роз'яснення переживань і почуттів. Разом з дівчиною обмірковував питання розходження між поняттями гордість і власна гідність, хоча ці почуття і є відображенням самооцінки особистості. Цей метод допоміг дівчині усвідомити неконструктивність свого переконання та змінити його на конструктивне "Компроміси в поведінці не впливають на моє почуття гідності".
Для розвитку почуття відповідальності можна використовувати метод планування, який полягає у заохоченні підлітків до оцінювання своєї поведінки, наданні допомоги у складанні плану своїх дій для досягнення мети, з'ясуванні того, що допомагає і що заважає їм у пошуку альтернативних дій і виконанні плану. Психолог пяснює підлітку, що план повинен бути чітким, простим, конкретним: що будеш робити, де, як, коли і навіщо. Підлітка підводять до прийняття на себе зобов'язань з метою виконання розробленого плану, який має бути реалістичним. Для усвідомлення підлітком того, що він несе відповідальність за свою поведінку, консультант працює з його "Я – висловлюваннями".
Потрібно досягнути такого рівня, щоб підліток, описуючи проблемну ситуацію, змінював слово "не можу" на "не хочу".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічне консультування особистості підліткового віку“ на сторінці 3. Приємного читання.
