Консультування в межах гештальтпсихології

Консультативна психологія

Зустріч консультанта і клієнта це екзистенційна зустріч двох людей. У зв'язку з цим важливе значення має те, що кожна із особистостей виносить на межу контакту. Так, особистість консультанта, його спонтанні реакції і дії є важливими елементами терапії. При цьому консультант має право сповіщати про свої почуття, виносити на межу контакту будь-які емоції, що виникли при взаємодії з клієнтом, і саме його почуття будуть одним із базових інструментів терапії.

Нерозв'язані конфлікти не залишаються в минулому, а живуть у психіці клієнта "тут і тепер" у вигляді незавершених гештальтів. Незавершені ситуації повторюються і прагнуть до завершення в усіх "тут і тепер" ситуаціях клієнта, а, відповідно, і в актуальній терапевтичній ситуації. Наприклад, людина, яка хворобливо прагне до самоствердження, буде робити спроби довести власну значущість і на сеансі психотерапії. У такому випадку відповідна реакція консультанта на маніпулятивну спробу клієнта може допомогти йому звернути увагу на те, яка потреба вимагає такої поведінки з оточуючими людьми, в тому числі й консультантом.

Представники гештальт-підходу погоджуються з психоаналітичними уявленнями про те, що корені проблеми клієнта можуть знаходитися в минулому, але ця проблема живе в сьогоденні клієнта, тому доступ до неї може відбутися через "тут і тепер". Наприклад, якщо клієнт розповів, що в дитинстві у нього були складні взаємостосунки з батьками, які обмежували його свободу, то одним із варіантів консультативної роботи буде обговорення цих взаємин, далі – визначення того, як ця проблема позначається на стані клієнта в теперішній момент. Важливо не те, що колись відбулося, а те, як ті чи інші минулі переживання позначаються на житті клієнта реально і тепер.

Консультант має заохочувати у клієнта вільні прояви заблокованих почуттів, причому як позитивних, так і негативних, хоча цей процес не зводиться до необхідності викликати екстремальні емоційні переживання.

До розширення усвідомлення себе і навколишнього світу "тут і тепер" призводять не стільки невербальні конструкції, не з'ясування проблем, скільки подорож у глибину своїх почуттів, переживань, відчуттів тіла, внутрішніх образів. Поняття "тут і тепер" означає, що акцент робиться не на минулому (як це відбувається в класичному психоаналізі) і не на майбутньому (як в індивідуальній психології А. Адлера), а на сьогоденні, на актуальному процесі (водночас цей процес включає і минуле, і майбутнє). .

Деякі консультанти дозволяють клієнтові розмови на різні теми, обговорювати різні проблеми, тобто дають змогу робити відхід від принципу "тут і тепер" (від теперішньої ситуації). Вони пояснюють це тим, що розмови, які "відходять" від проблеми, з якою прийшов клієнт, можуть показувати саме те, що приховане від клієнта. Розповідаючи про свою проблему, "відходячи" від неї, клієнт, можливо, зрозуміє її сам і прийме самостійне відповідальне рішення. Консультант не забороняє, а підтримує розмову, яка є "відхиленням" від проблеми, до того часу, поки зрозуміє історію виникнення проблеми клієнта, або її генетичні корені. Наприклад, клієнт приходить з такою проблемою: "Я не можу протистояти своему керівництву". Консультант пропонує сказати клієнтові так: "Я не буду протистояти своєму керівництву". Промовляючи цю фразу, клієнт свою увагу концентрує на своїх переживаннях, які відчуває й усвідомлює, що він не хоче протистояти своєму керівництву. На це у клієнта є багато причин: він не хоче порушити існуючі взаємини, не хоче критикувати начальство, тобто він сам зрозумів, що він "не хоче", а не "не може" протистояти своєму керівництву. "Не може" він це робити тому, що його внутрішній досвід "каже", що цього не треба робити, клієнт повинен не лише зрозуміти проблему, а й навчитися опановувати ситуацію, пов'язану з проблемою. У цьому випадку клієнт навчився внутрішньо реагувати на конкретну ситуацію. Якщо клієнт знає "внутрішньо", що він "не хоче", то він не буде казати "я не можу", тобто він позбудеться проблеми.

Гештальтпсихологи в ході консультування надають значення історіям, які клієнти розповідають про себе. Це інколи робиться для того, щоб конкретизувати ситуацію чи події. Часто клієнти починають свою історію з такого заголовку: "Я – невдаха". Розповідь про те, чому клієнт вважає себе таким, викликає у нього конкретні переживання. Останні, можливо, призведуть до глобального деталізування самого процесу переживання, що може змінити розвиток особистої історії. Ця зміна також призводить клієнта до самостійного висновку про те, що він не зовсім невдаха, як йому здається.

В гештальт-терапії виділяють наступні невротичні механізми: опору, переривання контакту, які за своєю природою є психологічними захистами. Спочатку кожний із них служить для людини здоровим способом пристосування до навколишнього середовища, але коли вони стають звичними, стереотипними, то перетворюються в дисфункціональні, невротичні реакції. Ф. Перлз надавав великого значення контакту, як процесу, що відбувається на межі суб'єктного "Я" і середовища (зовнішнього, тілесного та психологічного). Вчені гештальтпсихологи виділяють наступні типи механізмів взаємодії: злиття, інтроекція, проекція, ретрофлексія, дефлексія.

Злиття (конфлюенція). При включенні механізму злиття клієнт перестає розмежовувати "Я" і "не – Я", він знаходиться в злитті з навколишнім світом. Такі клієнти важко відрізняють свої думки, почуття і бажання від думок, почуттів і бажань іншого. Кожна людина в своєму житті попадає в злиття, яке не є патологічним. Наприклад: мати і новонароджене дитя, закохані люди, творець і його творіння. Для клієнтів з конфлюенцією характерно при описуванні власної поведінки вживання займенника "Ми" замість "Я". Конфлюенція являє собою захисний механізм, використовуючи який клієнт відмовляється від свого істинного "Я".

Основна психотерапевтична робота консультанта з клієнтами, які знаходяться в патологічному злитті, пов'язана з побудовою особистих меж з навколишнім. У зв'язку з цим клієнт в гештальт- терапії повинен висловлюватися тільки від першої особи.

Основним напрямком роботи консультанта зі злиттям є робота з побудовою меж клієнта, диференціації, спрямованої на відділення, його індивідуацію. Клієнт має зрозуміти, що існують потреби і почуття, що належать тільки йому. Питання "Що ви зараз відчуваєте?", "Що ви хочете зараз?" можуть допомогти йому сфокусуватися на самому собі і не бути залежним від загальноприйнятих стандартів. Першим кроком клієнта є розмова про його власні потреби і бажання спочатку з консультантом, а потім з тією людиною, з якою пов'язані його очікування. Промовляючи свої потреби, клієнт може зрозуміти, що він хоче насправді. В цьому випадку в нього з'являється розуміння власної мети, він не шукає злиття з іншими. Наведемо приклади вправ, що використовувалися у практиці Ф. Перлзом.

Вправа 1. Поспостерігайте за своїми реакціями на кінофільм чи виставу. Наскільки ви ототожнюєте себе з діючими особами. З якими саме? Чи не з ними, як вам здається, було важко ототожнити себе?

Вправа 2. Згадайте, по відношенню до кого ви відчуваєте провину чи образу. Викликали б подібні дії ті ж почуття, якби вони належали комусь іншому? Тепер згадайте свої стосунки з цією людиною в цілому. Якою мірою ви сприймаєте як само собою зрозуміле те, що, можливо цією людиною зовсім не сприймається як само собою розуміюче. Тоді, замість того, щоб мучити себе почуттями провини чи образи, пошукайте шляхи розширення області контакту.

Інтроекція. Безоцінне прийняття чужих почуттів, установок, думок називають інтроекцією. Найбільш ранніми інтроектами є батьківські повчання, які засвоюються дитиною без критичного усвідомлення. При інтроекції клієнт засвоює почуття, погляди, переконання, оцінки, норми, зразки поведінки інших людей, які вступають у протиріччя з власним досвідом, не асимілюються його особистістю. Цей неасимільований досвід – інтроект – є чужою для клієнта частиною його особистості.

Є життєві ситуації, в яких інтроекція може бути адаптивною формою поведінки. Наприклад, маленькій дитині необхідно засвоїти, що не можна розмовляти з незнайомими дорослими людьми на вулиці.

Тенденція привласнювати собі переконання, способи мислення і вчинки інших людей без критики призводить до того, що клієнтові не вдається сформувати свою власну особистість. З часом стає дуже важко розрізнити інтроект і свої власні переконання.

Робота з інтроекцією, перш за все, спрямована на усвідомлення власних бажань, відокремлення їх від очікувань, бажань і почуттів інших людей. Наведемо приклад роботи консультанта з інтроекцією.

Техніка "порожнього стільця". "Порожній стілець" використовується для декількох цілей. На ньому може бути значуща для клієнта людина, з якою він веде діалог. В іншому випадку "порожній стілець" може бути використаний для діалогу різних частин особистості. Експериментальну гру, пов'язану з діалогом частин особистості, консультант пропонує тоді, коли у клієнта є амбівалентні установки, які вступають у протиріччя між собою, породжуючи внутрішньо-особистісний конфлікт. Техніка "порожнього стільця" використовується як для інтеграції "частин" особистості, так і для дисоціації з інтроектами. Наприклад: клієнтка – викладач вузу, сповістила про те, що відчуває подвійні почуття до своєї роботи: з одного боку, їй подобається спілкуватися зі студентами, читати лекції, а з іншого боку, робота викликає в неї напруження і незадоволеність. Консультант пропонує клієнтці помістити на одному стільці ту частину особистості, яка любить свою роботу, а на іншому стільці – ту, яка обтяжується роботою. Клієнтка (на лівому стільці) впевнено говорить, що любить свою роботу, їй приємно, що вона може зацікавити інших, від чого почуває себе розумною, ерудованою. Клієнтка (на правому стільці), звертаючись до протилежної частини: Яка з тебе ерудитка? Що ти взагалі можеш? Говорити всі вміють! У тебе нічого не вийде!

Консультант: Хто так говорить у Вашому реальному житті?

Клієнтка (плаче): Це мій батько. Він ніколи не вірив у мене.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування в межах гештальтпсихології“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології
  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами