Розділ «НА ДНІ»

Джіммі Куку навіть на думку не спадало, який інтерес до його особи піднімається в усьому світі. Новина про те, що під кригою знайдено людину, якось потрапила на сторінки журналів і газет. Чуття підказало журналістам, що навколо дослідів, які провадять всесвітньовідомий академік Сіверський та інші видатні фізіологи над трупом, зчиниться сенсація. Чутки про воскресіння людини дійшли до журналістів уже давно, але ніхто не наважувався поки що про це писати, бо вчені мовчали. А вчені вирішили: перш ніж розкрити воскреслій людині всю правду, спочатку треба підготувати її, інакше вона не уникне нервового потрясіння. І лікарі мовчали, незважаючи на вперту облогу журналістів, які за всяку ціну хотіли узнати правду про знайдений труп.

Світозару Лазову було доручено подружитися з Джіммі Куком і підготувати його, але Охорона людини загубила сліди свого підопічного в Одеському порту.

Атоммен так ні про що й не догадувався. В цю мить він сидів за скляними стінами ресторану навпроти свого нового знайомого і від подиву не міг слова вимовити. Підводний човен безшумно мчав у глибинах Чорного моря, його фари та ілюмінатори приваблювали мешканців морського дна, які тицялись писками в скло і без тями від жаху зникали в синій темряві. Скрізь риби, риби! Вайлувата камбала, чудернацька сепія, косяки оселедців, скумбрії та іншого дріб’язку… Наблизившись до підводного хребта, човен почав підійматись і натрапив на чимале стадо дельфінів, які ошаленіло пустились навтіки. Але човен обігнав їх. Джіммі вперше бачив, щоб корабель був прудкішим за дельфінів.

— Бува, не атомний? — обережно запитав Джіммі.

— Звичайно, аякже.

— Значить, ви… у вас уже є підводні човни для мирних цілей?

— Як це: для мирних? — не второпав болгарин.

— Ну, я хотів сказати, пасажирські.

— А то які ж! Пасажирські. Для перевозу вантажів не годяться, дуже мала швидкість. Їх використовують тільки для екскурсій та ще хіба в наукових цілях. Особисто я люблю їздити на підводних човнах. І відпочинеш як слід, і надивишся досхочу. А вам подобається?

«Дивись, як хитро обходить запитання! — вирішив Джіммі і відповів лише кивком голови. — Які ж тоді у них страшні військові підводні човни, коли пасажирські такі досконалі! А з цим болгарином треба бути насторожі! Уникає розмов на воєнні теми…»

— Ви де працюєте? — запитав Кук.

— Я космонавт. Мене всі так і знають: Діно Космонавт.

— Космонавт, кажете? Це що: той, хто вивчає Космос?

— Ні, я всього-на-всього водій ракети.

Джіммі витріщив очі. Ти диви, на якого птаха напоровся! Не зайве було б дещо рознюхати. За плечима не носити.

— Ну, і коли ж ви збираєтесь знову в Космос?

— Через чотири дні. Кінчиться відпустка і… знову в дорогу!

— Як ви сказали? Знову?

Та велетень, не помітивши здивування, вів далі: