Розділ «КІНЕЦЬ, ЩО ВИЯВИВСЯ ЄДИНО МОЖЛИВИМ»

Геофізик посміхаючись підвівся йому назустріч, розкрив обійми, але, глянувши у повні вбивчої ненависті очі Атоммена, розгублено опустив руки. Якусь мить вони мовчки стояли один проти одного. Джіммі відчував, як поступово обм’якає його тіло, і він спроквола, похитуючись на слабких ногах, схилив голову і почовгав до крісла.

Що це? Доля? Чому цей чоловік весь час, мов зловісний привид, стає йому на шляху?

— Що з тобою, друже? — стурбовано нахилився над ним несподіваний гість.

— Мовчи! — просичав Джіммі. — Я ненавиджу тебе, Бентам!

— І так бачу, — всміхнувся геофізик. — Але що ж трапилось?

— Іди звідси! Бо вб’ю!

— Ти добре знаєш, що я нікуди не піду. Ну, заспокойся!

Бентам сів, схрестивши руки на грудях, і глянув на Атоммена цупким, спокійним поглядом. Джіммі довго не підводив голови, але відчував цей погляд на собі, і душу йому почала пробирати та сама кволість, яка вже паралізувала м’язи.

— Як ти ввійшов? — запитав він.

— На сімнадцятий поверх через вікно важкувато. Двері були незамкнені.

Джіммі зі злістю згадав, що забув замкнути двері. Останнім часом він старанно замикався, незважаючи на запевнення Діно, що брильянт ніхто не вкраде. А тепер от забув. Він хотів ще раз гримнути на Бентама, щоб той забирався під три чорти, але відчував, що тепер, навіть залишившись сам, не знайде в собі сили вилізти на підвіконня.

— Який біс припер тебе сюди?

Бейтам засміявся:

— Оскільки бісів немає, то, певно, якась менш нечиста сила. Але це нецікаво. Цікаво, за що ти ненавидиш мене?

— По-перше, за те, що оживив мене, — з крижаним спокоєм у голосі відповів Джіммі. — По-друге, що не дав мені зробити того, що я давно вже повинен був зробити. А по-третє… — він запнувся, — по-третє, що ти — є ти.

Так, це третє, він, здається, ненавидів у своєму другові найбільше: його непохитну твердість, його залізну, волю володаря, його безжальну властивість сміятися з усього.

Знову тиша. Трохи згодом Джіммі запитав:

— Чому ти прилетів у Нью-Йорк?

— За наказом академії. Їм потрібен керівник геофізичної групи для нової планети, і, мабуть, внаслідок непорозуміння, вибрали мене. Як бачиш, скоро остаточно позбудешся моєї опіки.

— Для першої експедиції?