Польща

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Сесійна зала польського сейму розташована у Варшаві. За винятком партій етнічних меншин тільки кандидати політичних партій, що отримали не менше 5% від загальнонаціонального голосування, можуть увійти до Сейму. На спільному засіданні члени Сейму та Сенату формують Національні збори.

Виконавча влада

Виконавча влада належить Уряду – Раді міністрів, яка, згідно з Конституцією, здійснює внутрішню і зовнішню політику Республіки. Рада міністрів забезпечує виконання законів, видає розпорядження, координує та контролює роботу органів урядової адміністрації, приймає постанови про проект бюджету держави і керує його виконанням, забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку держави та публічний порядок, укладає міжнародні договори, що потребують ратифікації, затверджує й денонсує інші міжнародні договори.

Рада міністрів складається із Голови Ради міністрів і міністрів. У її складі можуть бути також віце-голови Ради міністрів, голови визначених у законах комітетів.

Повноваження Ради міністрів: формує зовнішню і внутрішню політику Польщі; відає державними справами, які не стосуються інших органів, а також органів місцевого самоврядування; розробляє законопроекти; забезпечує виконання законів; видає розпорядження; координує та контролює роботу органів адміністрацій; захищає інтереси країни; розробляє проект бюджету, забезпечує його виконання; гарантує внутрішню безпеку, у тому числі громадський порядок; здійснює загальне керівництво взаємодією з іншими державами і міжнародними організаціями; здійснює загальне керівництво обороною країни; затверджує міжнародні угоди, які потребують ратифікації; визначає організацію і плани своєї роботи.

Повноваження Голови Ради міністрів: він репрезентує Раду міністрів; керує роботою Ради міністрів; видає розпорядження; розробляє та пропонує програму діяльності Уряду на засіданнях Сейму; забезпечує виконання політики Уряду; координує і контролює роботу Ради міністрів; виступає вищою посадовою особою для державних службовців усіх рівнів; здійснює нагляд за місцевим самоврядуванням у межах і формах, визначених конституцією і законами; з власної ініціативи або з ініціативи Ради міністрів може створювати комітети, ради, які виконують консультативну роль.

Президент Республіки Польща призначає Голову та інших членів Ради міністрів протягом 14 днів з дня першого засідання Сейму або прийняття відставки попереднього складу Ради міністрів. Голова Ради міністрів протягом 14 днів з дня призначення представляє Сейму програму діяльності Уряду з проханням надати йому вотум довіри. Про вотум довіри Сейм приймає постанову абсолютною більшістю голосів. У разі ненадання вотуму довіри Сейм самостійно обирає Голову Ради міністрів і запропонованих ним членів Уряду абсолютною більшістю голосів. Президент призначає обрану у такий спосіб Раду міністрів і приймає присягу її членів.

Коли Сейм виявляється неспроможним сформувати Уряд самостійно, Президент протягом 14 днів знову призначає Голову Ради міністрів і за його пропозицією – інших членів Уряду. Якщо Сейм протягом 14 днів з дня такого призначення Ради міністрів не надасть йому вотум довіри простою більшістю, Президент призначає дострокові парламентські вибори.

Члени Ради міністрів несуть перед Сеймом солідарну відповідальність за діяльність Уряду, а також індивідуальну за справи, що підлягають їх компетенції або доручені їм Головою Ради міністрів. Сейм висловлює Раді міністрів вотум недовір'я за пропозицією, внесеною не менш ніж 46 депутатами, і називає ім'я нового кандидата на посаду Голови. Якщо постанову прийнято Сеймом, Президент приймає відставку Ради міністрів, призначає обраного Сеймом Голову і за його пропозицією – інших членів Ради міністрів.

Голова Ради міністрів може звернутися до Сейму з проханням про висловлення Уряду вотуму довіри.

Президент Республіки Польща за пропозицією Голови Уряду проводить зміни в його складі.

Голова Ради міністрів заявляє про відставку Уряду на першому засіданні новообраного Сейму, а також у разі:

• неприйняття Сеймом постанови про вотум довіри Раді міністрів;

• вираження Раді міністрів вотуму недовіри;

• відставки Голови Ради міністрів.

Раду гміни, повіту, сеймик воєводства очолюють голови відповідних органів місцевого самоврядування. Структуру виконавчої влади по вертикалі становлять: правління гміни (очолює залежно від типу гміни – війт, бургомістр або Президент); правління повіту (очолює староста та один заступник); правління воєводства (очолює маршалок з двома заступниками та двома членами правління); представник Прем'єр-міністра Уряду на регіональному рівні – воєвода, який має одного заступника та підпорядковані служби, а на державному рівні Уряд Польщі, який очолює Прем'єр-міністр, у підпорядкуванні якого перебувають міністри, що очолюють відповідні міністерства.

Всі три рівні адміністративно-територіального устрою є незалежними один від одного та мають законодавчо окреслені повноваження, а різняться тільки поставленими перед ними завданнями, зокрема:

• гміна наділена повноваженнями щодо: встановлення ціни 1 т жита до земельного податку, надання дозволу на вирубку дерев, визначення умов забудови населених пунктів, протидії наслідкам стихії, здійснення доплати сільсько-господарським виробникам за витрачене пальне, ініціювання стосовно фінансування заходів сільськогосподарського характеру;

• повіт має права стосовно: проектного узгодження, архітектури та будівництва, охорони довкілля, геодезії та картографії (за земельним реєстром), вирубки дерев у лісах повітового підпорядкування, ініціювання стосовно фінансування повітових заходів сільськогосподарського характеру.

Повноваження воєводства поширюються на такі сфери: підготовку та впровадження стратегій і програм розвитку сільських територій, здійснення меліорації, управління водними ресурсами, охорону довкілля (особливо стосовно ведення баз даних про стан довкілля), моніторинг щодо оптимального використання рибних ресурсів, дослідження сортів сільськогосподарських культур після відповідної реєстрації, програм розроблення та реалізації відновлення сільських територій, укрупнення земельних ділянок, відновлення ґрунтів та транспортних сільськогосподарських доріг, реалізації програми “Лідер”, субсидіювання заходів, які презентують досягнення сільських територій і сільського господарства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Польща“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща
  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща