Польща

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• канцелярія готує та надає Президенту відповідну консультативну та інформаційну допомогу;

• канцелярія проводить необхідну господарську діяльність щодо забезпечення функціонування інституту Президента.

Рада національної безпеки (дорадчий орган Президента з питань внутрішньої та зовнішньої безпеки держави):

• тематична та організаційна підготовка засідань Ради національної безпеки разом з постійною групою консультантів при Раді національної безпеки;

• оцінка пропозицій, доктрин і проектів, законодавчих актів, які регулюють проблематику внутрішньої та зовнішньої безпеки держави;

• проведення моніторингу з питань забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки країни;

• виконання систематичних аналізів, які стосуються міжнародної ситуації і зовнішньої безпеки, якщо для країни виникає якась загроза;

• аналіз політичних аспектів інтеграції та формування позицій діяльності Президента Польщі і пропозицій для Ради національної безпеки у необхідному обсязі;

• виконання систематичних міждисциплінарних аналізів, які стосуються зовнішньої безпеки і загроз, що виникають.

Рада кабінету:

• створюється Радою міністрів. Президент виконує в ній особливу місію головуючого, під керівництвом якого можуть проходити засідання Ради кабінету,

• Рада кабінету в жодному випадку не підмінює Раду міністрів і не зменшує компетенції Ради міністрів.

Законодавча влада

Законодавча влада в Польщі належить Сейму і Сенату – двом палатам польського Парламенту. Нижня палата – Сейм здійснює контроль за діяльністю Уряду в обсязі, визначеному приписами Конституції і законів.

Сейм складається з 460 депутатів, що обираються на основі загального виборчого права, як за мажоритарною, так і пропорційною системою. Сенат складається зі 100 сенаторів, що обираються громадянами зо мажоритарною системою. Обидві палати обираються на 4-річний термін.

Повноваження Сейму: законотворча діяльність, ініціювання законопроектів, контроль за діяльністю Уряду, внесення змін до Конституції, ініціювання проведення референдуму, реалізація політичної стратегії, згода на призначення голови Ради міністрів, затвердження програми Уряду, затвердження щорічного бюджету.

Повноваження Сенату: законотворча діяльність, підтримка пропозиції Президента щодо проведення загальнонаціонального референдуму, внесення змін до Конституції, законодавча ініціатива, реалізація політичної стратегії в цілому та відстоювання інтересів регіонів, призначення відповідних посадових осіб у державні органи влади.

Сейм може скоротити термін своїх повноважень постановою, прийнятою більшістю не менш 2/3 голосів загальної кількості депутатів. Така постанова одночасно скорочує термін повноважень Сенату. Президент Республіки, заслухавши думку маршала Сейму і маршала Сенату, може (у визначених Конституцією випадках) достроково припинити повноваження Сейму і, відповідно, Сенату, оголосивши про проведення нових виборів.

Сейм приймає постанови про ухвалення законів звичайною більшістю голосів у присутності не менше половини загального числа депутатів, оскільки Конституція не передбачає іншого. Закон, ухвалений постановою Сейму, передається до Сенату. Сенат може прийняти його без змін, прийняти постанову про поправки або про відхилення в цілому. Якщо Сенат протягом 30 днів з дня надходження закону не прийме відповідної постанови, він приймає постанову в редакції Сейму. Постанова Сенату, що відхиляє закон, або запропонована поправка вважається прийнятою, якщо Сейм не відхилить її абсолютною більшістю голосів.

Національні збори (спільне засідання обох палат Парламенту) скликаються у трьох випадках: коли новий Президент приймає присягу, коли звинувачення проти Президента республіки вноситься до Державного трибуналу, а також коли у зв'язку із станом здоров'я Президент тривалий час не може виконувати свої обов'язки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Польща“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща
  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща