Німеччина

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Специфікою Німеччини є розвинений внутрішній водний транспорт, який здійснює 1/5 перевезень вантажів. У цьому країна поступається лише США. Найважливіша роль належить системі Рейну, завдяки якому Рур і Південний Захід мають дешевий вихід через Нідерланди в Північне море. Рейн – одна з найзавантаженіших річок світу, на нідерландсько-німецькому кордоні щороку ним проходить близько 130 млн т вантажів. Канал Рейн – Емс – Везер дав вихід Руру до Північного моря в межах національної території. Середньо- німецький канал від Рейну до Одеру перетнув країну із заходу на схід, з'єднавши всі північні річки і перетворивши їх на єдину водну систему. І, врешті- решт, закінчений у 90-х роках канал Рейн – Майн – Дунай з'єднав Північне і Чорне моря, створивши трансєвропейську водну магістраль.

Морський транспорт відіграє значну роль у зовнішньоекономічних перевезеннях. Торговий флот Німеччини налічує 2200 сучасних морських суцен.

Важливі порти країни: Росток, Вісмар, Любек, Кіль. У портах країни 20% усіх вантажоперевезень припадають на Гамбург.

У ФРН функціонують 28 аеропортів. Найбільші з них – у Франкфурті- на-Майні та Берліні. Німецька “Люфтганза” є однією з найбільших і найдосконаліших авіакомпаній світу. Вона здійснює польоти як у національних межах, так і в усі куточки світу.

Протягом останнього десятиріччя значного розвитку набув трубопровідний транспорт.

Енергетика. Німеччина є найбільшим у Європі споживачем електроенергії (512,9 терават-год.). Урядова політика спрямована на збереження невідновлюваних джерел і використання енергії з відновлюваних джерел, таких як сонячна енергія, енергія вітру, біомаса, гідроенергетика та геотермальна енергія. Також розвиваються енергозберігаючі технології. Уряд Німеччини планує, що до 2050 р. половина потреби в електроенергії буде покриватися за рахунок енергії з поновлюваних джерел.

Останнє десятиліття у структурі споживання електроенергії в Німеччині переважали наступні види енергоносіїв: буре вугілля (24,6% чистого споживання електроенергії), ядерна енергія (22,6%), кам'яне вугілля (18,3%), поновлювані джерела енергії (15,6%) і газ (12,9%).

Уряд і німецька атомна промисловість оголосили про виведення з експлуатації всіх атомних електростанцій до 2021 р. У 2010 р. Уряд відмовився від планів попереднього кабінету зупинити атомні електростанції країни до 2021 р. і вирішив продовжити роботу АЕС до 2030-х років.

Зовнішньоекономічні зв'язки. ФРН – значний експортер капіталу і зброї, а також найбільший в Європі імпортер робочої сили. Основу експорту становлять продукція машинобудування, чорної металургії (залізо, сталь), легкої промисловості, сировина (буре вугілля). Основні торговельні партнери ФРН: країни ЄС, США, Японія, Канада.

Конституція

Основоположний Закон-розроблений Парламентською радою, що складається із 65 представників політичних партій, за участю експертів-юристів. Конституція прийнята Радою 8 травня, набула чинності 24 травня 1949 р. після схвалення військовими губернаторами окупаційних зон і ландтагами земель (парламентами суб'єктів федерації). Неодноразово вносилися зміни й доповнення. У жовтні 1990 р. стала Конституцією об'єднаної Німеччини. Попередні Конституції приймались у 1871 р. та 1919 р.

Зміни й доповнення до Конституції вимагають 2/3 голосів депутатів Бундестагу та такої ж кількості голосів членів Бундесрату.

Адміністративно-територіальний поділ

• 1. Федерація.

• 2. Земля – адміністративно-територіальна одиниця вищої інстанції.

• 3. Державні інстанції середнього рівня:

  – управлінський округ – тільки Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен,

Північний Рейн-Вестфалія;

• дирекція – тільки Рейнланд-Пфальц;

• земельна крайова управа – тільки Саксонія-Ангальт і Тюрингія; Крайова управа.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Німеччина“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина
  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща