Бельгія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Конституція Бельгії гарантує свободу віросповідання. Офіційно визнані також іслам, протестантство, юдаїзм, англіканство, православ'я. Протестанти живуть в основному в Брабанті та Генті. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та Антверпені. Найпоширеніша релігія – католицизм. Більшість віруючих (близько 75% населення) – католики. Офіційно визнані також іслам (250 тис. осіб), протестантство (близько 70 тис. осіб), юдаїзм (35 тис. осіб), англіканство (40 тис. осіб), православ'я (20 тис. осіб). Протестанти живуть в основному в Брабанті та Генті. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та Антверпені.

Географічне положення

Королівство Бельгія розташоване в Західній Європі, на узбережжі Північного моря. Прибережні області Бельгії займають низовинні рівнини, придатні для землеробства. Вони поступово переходять у родючі піднесені рівнини в центрі країни і лісисті гори Арденн на південному сході. Впродовж багатьох століть річки Шельда і Маас були важливими торгівельними шляхами.

Протяжність природних кордонів Бельгії невелика, і країна часто була нейтральна до бойових дій сусідніх держав: Франції, Німеччини і Британії. Упродовж всієї своєї історії ця країна була об'єднана з Нідерландами і Люксембургом. У середні віки Бельгія, Нідерланди і Люксембург процвітали завдяки інтенсивній торгівлі. Проте потім настали роки воєн і чужоземного володарювання. У 1830 р. Бельгія здобула незалежність. Незабаром вона розбагатіла за рахунок розвитку промисловості і колонізації Африки. Під час Першої і Другої світових воєн Бельгія була сильно зруйнована, проте швидко відновила своє господарство. У наші дні це одна з найвисокорозвиненіших індустріальних країн Європи. Бельгія підтримує тісні економічні зв'язки з іншими європейськими країнами, а в її столиці, Брюсселі, розташована штаб-квартира Європейського Союзу.

Поверхня переважно низовинна, із поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними дюнами і відгороджена дамбами, що захищають від повеней райони польдерів – низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії – пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) плато Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80-180 м). На південному сході – давній (герцинський) масив Арденни (гора Ботранж, 674 м). Із корисних копалин промислове значення мають поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6 млрд т у районах Монс-Шарлеруа-Льєж і Кемпен), фосфоритів, каолінів, будматеріалів.

Площа території

Загальна площа – 30,5 тис. км2 (включаючи Північне море: 1,4 тис. км2 – територіальні води; 2 тис. км2 – континентальний шельф), суходіл – 30,5 тис. км2, з яких 250 км2 внутрішні води (Валлонський регіон: 16,8 тис. км2; Фламандський регіон: 13,5 тис. км2; регіон Брюссель – столиця: 162 км2).

Площа сільськогосподарських угідь становить 1,3 млн га, ріллі – 0,8 га.

Клімат

Клімат Бельгії помірно теплий, морський. Пересічні температури січня +3°С, +4°С, липня +18°С, +19°С. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750-800 мм на рік (в Арденнах – до 1500 мм).

Річки

У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає Маас та його притока Самбр, Урт. Річки середньої і північної Бельгії – Шельда (Схелде) із притоками Лісом (Леє), Дендером, на Північно-Західному – р. Ейзер.

Економіка

Бельгія – високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: інжиніринг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна та нафтова, скляна промисловість. Розвинуті основні види сучасного транспорту – залізничний, автомобільний, морський. Головний морський порт – Антверпен. Між Брюсселем і іншими містами країни налагоджене регулярне вертолітне сполучення.

Валовий внутрішній продукт становить 508,1 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 45,4 тис. дол. США.

Економіка

Бельгія має у своєму розпорядженні три головні галузі важкої промисловості: металургійну (виробництво сталі, кольорових металів і важких станків), хімічну і цементну; а також добре розвинену кольорову металургію.

Забезпеченість сталлю і кольоровими металами стимулювала розвиток важкого машинобудування, особливо в Льєжі, Антверпені і Брюсселі. Виробляються станки, залізничні вагони, тепловози, насоси і спеціалізовані машини для виробництва цукру, хімічної, текстильної і цементної промисловості. Виключаючи великі військові заводи, зосереджені в Ерсталі і Льєжі, заводи з виробництва важких станків відносно невеликі. Друга за значенням галузь промисловості країни – хімічна. Її зростання стимулювалося наявністю вугілля, яке використовувалося в енергетиці, виробництві бензолу і смоли.

Промисловість Бельгії залежить від наявності інвестиційних фондів. Вони нагромаджувалися протягом багатьох десятиріч завдяки тривалому процвітанню промисловості і міжнародної торгівлі. Шість банків і трестів контролюють у цей час більшу частину бельгійської промисловості.

Менш розвинена легка промисловість, хоч існують кілька значних виробництв, утому числі текстильні, харчові, електронні та ін. Близько 1/4 загальної площі території Бельгії використовується під сільськогосподарські потреби.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бельгія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія
  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща