Розділ «ТЕМА 6. Кримінальне право»

6.1. Дія кримінального закону в часі, просторі та по колу осіб.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України (далі - КК), який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, і є єдиним джерелом національного права за яким визначаються злочинність діяння, його караність та інші кримінально-правові наслідки.

Усі закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання КК законної сили, тобто після 1 вересня 2001 р., обов'язково включаються до нього після набрання ними чинності.

Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Злочинність, караність та інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а часом вчинення злочину є час вчинення особою передбаченої даним законом дії або бездіяльності (ст. 4 КК).

Закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання ним чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Якщо закон частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише та його частина, яка пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо ж після вчинення особою діяння, передбаченого КК, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ст. 5 КК)

Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.

Злочин вважається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на її території, а також якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, ратифікованими Україною, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом (ст. 6 КК).

Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, ратифікованими Україною. Якщо зазначені особи за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці ж злочини (ст. 7 КК).

Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за КК у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені КК України тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України (ст. 8 КК).

6.2. Поняття злочину. Класифікація злочинів. Відмежування злочину від проступку та діянь, що не являють собою суспільної небезпеки.

3лочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне, 1-ї винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину" (ст. 11 КК). Діяння як злочин визначається сукупністю чотирьох ознак: суспільна небезпечність, винність, протиправність, караність.

При цьому, треба враховувати, що не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ч.2 ст. 11 КК).

Під класифікацією злочинів розуміють розподіл їх на окремі види за певними критеріями. Злочини поділяють: а) за формою вини-на умисні та необережні; б) за ступенем завершеності злочинної діяльності - на закінчені та незакінчені (ст. 13 КК); в) за їх тяжкістю - на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі (ст. 12 КК).

Згідно ст. 2 і гаї. 4-6 ст. З Кримінального процесуального кодексу України запроваджено нове поняття - кримінальне правопорушення, яке є узагальненим для злочинів і кримінальних проступків. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків, як очікується після прийняття закону про кримінальні проступки (ст. 1 Прикінцевих положень КПК 2012 р.), має здійснюватися у формі дізнання.