Розділ «ТЕМА 14. Законодавство про довкілля (земельне, водне, про надра тощо)»

14.1. Суб'єкти права власності на землю. їх права, обов'язки. Захист права власності на землю

Відповідно до ст. 80 Земельного Кодексу України (далі - ЗК) суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності (ст.ст. 81, 82 ЗК); б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності (ст. 83 ЗК); в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Суб'єктами права власності на землю можуть бути іноземні юридичні особи на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна (ч. 2. ст. 82 ЗК), іноземні держави (ст. 85 ЗК).

Поняття суб'єкта права власності як учасника відповідних відносин на землю тісно пов'язано з поняттями правоздатності та дієздатності.

Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати ЇЇ в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; г) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі, споруди тощо. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 90 ЗК).

Власники земельних ділянок зобов'язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добро сусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон тощо. Законом може бути встановлено інші обов'язки власників земельних ділянок (ст. 91 ЗК).

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхами, передбаченими ст. 152 ЗК, ст. 16 ЦК. Власника не може бути позбавлено права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених ЗК та іншими законами України. У законодавчо встановлених випадках допускається викуп земельної ділянки для суспільних потреб, при цьому відшкодовується ЇЇ вартість.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати не передбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Натомість ці органи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою (ст. 154 ЗК).

14.2. Право і види власності на землю. Спільна і сумісна власність на землю. Порядок і умови отримання землі у приватну власність

14.3. Позбавлення права власності на землю і на право користування землею

Розрізняють такі підстави припинення права власності і права користування земельними ділянками: добровільні і примусові. Вичерпний перелік підстав (всього 6) для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку наведено у ст. 143 ЗК.

Виявивши порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. У разі не усунення порушення державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржено землекористувачем у судовому порядку (ст. 144 ЗК).

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за ЗК не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. Якщо особа протягом встановленого строку цього не зробила, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Органи державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ЗК, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для певних суспільних потреб. Підстави та порядок проведення викупу земельних ділянок, їх повернення у такому випадку відбувається відповідно до Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року.

Земельну ділянку може бути конфісковано винятково за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 ЗК).

Порядок вилучення земельних ділянок передбачено ст. 149 ЗК. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, та земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть бути вилучені для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, місцевих рад відповідно до їх повноважень. Порядок вилучення особливо цінних земель передбачено ст. 150 ЗК.

Спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішує виключно суд (ст. 158 ЗК).

14.4. Органи, які розглядають земельні спори. Строки і порядок їх вирішення

14.5. Плата за землю. Земельний податок. Застава земельних ділянок і земельні торги