Розділ VI. Договір про надання правової допомоги

б) перевірити достовірність посилань співбесідника на знайомих, та з'ясувати їхнє ставлення до цієї людини;

в) взяти за тверде правило не поспішати з прийняттям від клієнта грошей на "майбутні витрати", тобто краще дотримуватися офіційних фінансових взаємин. Щедрість клієнта - це тривіальне і цілеспрямоване бажання взяти адвоката "на гачок" і зробити його своїм слухняним помічником;

г) реально зважити свої сили і знання, яких вимагає специфіка справи.

Лише після попереднього прискіпливого ознайомлення з відвідувачем і обставинами справи слід переходити до вирішення питання про договір з надання правової допомоги. Слід зауважити, що навіть такий жорсткий підхід не завжди гарантує абсолютно комфортний варіант співпраці;

д) з'ясувавши для себе, що взялися за "непосильну ношу", зробить все для того, щоб не дозволити підзахисному зрозуміти ваш стан, і обрати одне з двох - оволодіти специфікою справи, стати нарівні з клієнтом у спеціальних професійних питаннях, що домінують у справі, чи дипломатично відійти від справи.

Як уже зазначалося укладенню договору з надання правових послуг передує знайомство з відвідувачем (поки що в загальних рисах), з'ясування обставин справи та інших питань, що мають важливе значення для майбутньої співпраці. До укладення договору між адвокатом не існує договірних правових взаємин. Коли ж усі питання з'ясовано і сторони погодилися на подальшу співпрацю, укладається угода. Лише після цього в адвоката з'являється клієнт, а в останнього - його адвокат. З цього моменту відносини між сторонами договору набувають певних змін - кожен з учасників угоди повинен дотримуватися певних прав та обов'язків.

Надання адвокатом правової допомоги у кримінальному судочинстві характеризується певними особливостями. Клієнт може виступати від власного імені чи в інтересах іншої особи; може перебувати під вартою, залежно від обставин визначається приблизний баланс витрат часу і схема подальших відносин, методи спілкування та способи зв'язку що підзахисний перебуває під вартою у зв'язку з досудовим слідством, виникає потреба у відвідуванні СІЗО, зустрічі зі слідчим, третіми особами, з'являється необхідність брати участь у слідчих діях з моменту арешту чи першого допиту; захисті прав та інтересів підозрюваного, обвинувачуваного на досудовому слідстві; захисті прав та інтересів підсудного в судових інстанціях усіх рівнів; представництві інтересів потерпілого. Це далеко не повний перелік особливостей у провадженні адвокатом справ кримінального характеру.

Угода з надання правової допомоги на стадії досудового слідства укладається переважно з самим підозрюваним, обвинувачуваним чи його представниками, коли останній не утримується під вартою, або з особами, названими в ч. 1 ст. 47 КПК. До таких законодавство відносить родичів чи інших осіб, котрі діють за дорученням або на прохання підозрюваного, обвинувачуваного.

Перша розвідувальна зустріч із потенційним клієнтом повинна виявити істинні наміри останнього, наскільки вони законодавчо обгрунтовані та морально зважені. Стосунки з останнім бажано будувати на певних засадах.

Потрібно з'ясувати якомога повніше, яку мету ставить перед собою клієнт. Що ним керує: мотиви справедливості, захист законних інтересів, жадоба помсти, бажання за будь-яку ціну довести власну правоту? Зазначені нюанси, що характеризують самого клієнта, виявлять деякі моменти його психології, підкажуть можливі "сюрпризи" майбутньої поведінки. Зрештою, це дозволить адвокатові вирішити для себе самого, чи прийнятною для нього є особиста позиція клієнта, чи бачить він сенс і здоровий глузд у меті потенційного клієнта. Оцінка мети клієнта, її законності та моральності, меж його намірів і поваги до доказів дозволять адвокату прийняти правильне рішення щодо поглиблення стосунків із ним.

Раніше ми наводили приклад, як підсудний С. під впливом візиту високого прокурорського посадовця вирішив обмовляти 9 інших підсудних, за що йому було обіцяно строк не більше 6 років. На першій же зустрічі з адвокатом, підсудний категорично заявив, що він свою позицію не змінить і буде дотримуватись домовленостей з прокурором, тобто в суді підтвердить свої свідчення на попередньому слідстві.

Що залишалося адвокатові? Стати на позицію свого клієнта і звинувачувати 9 підсудних? Для цього існує прокурор. Зайняти позицію всупереч бажанню підсудного? Це нонсенс. Адвокат знайшов більш достойний вихід: він запевнив підсудного, що за такої позиції адвокат буде лише заважати підсудному. І той, погодившись, відмовився від адвоката.

Адекватне усвідомлення та оцінка характеру (правомірності та моральності) побажань та вимог клієнта.

Найчастіше буває так, що згадані критерії збігаються. Але практика свідчить, що бувають і розбіжності між правовим підґрунтям вимог клієнта та їхньою моральністю. Візьмемо за приклад позов про розподіл майна між подружжям. Згідно із законом подружжя користується рівним правом на спільно нажите майно. Але трапляється так, що один із них (здебільшого дружина) лишається з дітьми, відчуває гостру потребу в коштах на утримання та виховання дітей. Свідомо прагне погіршити стан колишнього чоловіка чи жінки з якихось не дуже моральних мотивів. Виникає конфлікт між правовим підґрунтям та моральними мотивами. З'ясування цього питання є уявлення про психологію клієнта, його життєві настанови та принципи.

Не слід також забувати, що почасти жалюгідний вигляд одного з подружжя - це добре закамуфльовані нещирість і підступність, ретельно підготовлений і вміло спланований сценарій, тому, обговорюючи питання укладення угоди, треба діяти зважено і не поспішати.

Обґрунтованість вимог

Прозорість та чистота стосунків з клієнтом