Розділ «39. Адвокату господарській сфері»

Керівник, ознайомившись із претензією, відмовляється підписати останню, адже вірить у порядність свого партнера і сподівається, що вартість обладнання буде повернено.

Подібне рішення керівника знімає з юрисконсульта відповідальність і позбавляє його зайвих турбот: відправка претензії, складання позову, візити до суду тощо. Адвокат міг би зі спокійною совістю повернутися до свого робочого місця. Але це було б найгіршим рішенням. З огляду на значну суму боргу та слабкість правової позиції підприємства (відсутність письмової угоди на постачання обладнання) адвокат ввічливо нагадує керівнику про свої сумніви. Потім, коли минуть процесуальні терміни пред'явлення претензії, а партнер гроші не поверне, керівник покличе юриста і спитає, чому той не роз'яснив, що існують процесуальні терміни подання претензії. За таких умов зіпсуються взаємини, а імідж юриста в очах керівника різко впаде.

Тому і цього разу юрист, вибачившись перед керівником, викладе свою позицію і роз'яснить йому можливість втрати строків надання претензії.

Головною умовою тривалої та плідної співпраці, безумовно, є знання законів та досвід. Усіх законів, особливо в господарській сфері, не знає ніхто, у тому числі й жоден юрист. Але є певне коло характерних питань, які найчастіше виникають на підприємствах тієї чи іншої галузі: трудові конфлікти, договірні спори, претензійні чи позовні питання тощо. На сьогодні особливо болісними для підприємців та інших суб'єктів господарювання стали численні перевірки, що нерідко негативно позначаються на виробництві, нервують колектив. Уміння юриста будувати стосунки з правоохоронними та іншими перевіряючими органами дуже високо цінується в будь-якій господарській структурі.

Нині існують десятки правових актів, навіть указів Президента щодо мінімізації кількості та регламентації порядку контрольних перевірок, але, на превеликий жаль, все залишається на тому ж рівні.

Неодноразово випробуваним та ефективним засобом відбити охоту до безпідставних перевірок є заведення на підприємстві книги перевірок. Кожному перевіряючому коректно та ввічливо пропонується пред'явити посвідчення, всі відомості якого заносяться до цієї книги. Потім слід поцікавитися документом від організації про направлення, де вказується мета і підстави перевірки, питання, що цікавлять перевіряючого, тривалість перевірки з підписом керівника і з печаткою організації. За відсутності такого направлення адміністрація має право не допустити візитера до перевірки.

Відомі непоодинокі випадки, коли "перевіряючі" після пред'явлення до них вказаних вимог щодо належного оформлення своїх контрольних повноважень зникали і більше не з'являлися на підприємстві.

У недалекому минулому в усіх областях України діяли фонди сприяння міліції. За підписом начальників МВС усім керівникам підприємств надсилалися листи з проханням виділити на потреби міліції "кругленькі" суми грошей. Коли ж керівник якогось підприємства відмовлявся від надання такої допомоги, до нього прибувала група перевіряючих у камуфляжних уніформах. Зараз діяльність таких фондів дещо обмежена, але всі вони збереглись. Захистити підприємство від таких "наїздів" - це також справа юрисконсульта.

Перевіряючому слід надавати копії документів. Коли ж виникає необхідність ознайомлення з оригіналами, вони мають перевірятися лише у присутності працівника підприємства, який працює з цими документами. До таких жорстких заходів спонукають самі перевіряючі. У червні 2005 р. на одному з підприємств Донеччини було затримано працівника податкової міліції, який під полою форменої куртки намагався винести головну бухгалтерську книгу.

Юрисконсульту, який згідно з договором обслуговує підприємство, слід мати на увазі, що дуже важливо домогтися того, щоб усі накази по підприємству, які можуть мати фінансово-матеріальні наслідки, не підписувались керівником без візи юриста. Краще за все підготувати спеціальний наказ з цього приводу.

Керівники радянського зразка, багато з яких і сьогодні займають керівні посади, ніколи не ставились до юриста підприємства серйозно і звикли вирішувати всі питання через партійні та адміністративні інстанції. Юристів нерідко використовували як підлеглих писарів. Але це, як уже зазначалось раніше залежить від самого юриста. Керівники ж нової формації добре знають важливість грамотного та досвідченого юриста.

Цілком природно що вирішивши поєднувати свою безпосередню роботу з юрисконсультською, адвокат повинен заглибитися в господарське та господарсько-процесуальне право. Йому доведеться стикатися з питаннями банкрутства, приватизації, страховими справами тощо. Практика показала, що значна кількість адвокатів, пройшовши спеціальну підготовку, вирішила спробувати себе на посаді арбітражного керуючого справами при ліквідації окремих підприємств. Інші захопилися юрисконсультською роботою і повністю присвятили себе цій діяльності.