Розділ «26. Форми здійснення адвокатської діяльності»

6. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Така форма діяльності має як свої переваги, так і недоліки. Організаційно вона ніби підкреслює іміджеву індивідуальність та претензії адвоката, більше "впадає в око" та запам'ятовується, тобто "підігріває" рекламу. З іншого боку, кожна помилка чи прорахунок адвоката - власника бюро будуть апріорі відштовхувати клієнта від дверей такого невдахи.

Крім того, власник бюро має окреслити в рекламі сферу компетентності, з яких питань він готовий надавати кваліфіковану допомогу, адже обіцянка допомогти у будь-яких правових питаннях - це не лише нескромність, але і пусте зухвальство.

Така форма як адвокатське бюро дає змогу за складних питань залучати до співпраці на договірній основі інших адвокатів, що розширює коло питань з надання правової допомоги.

Допоки що практика використання можливості залучення адвокатів, що спеціалізуються у певній сфері правовідносин, не отримала широкого застосування з різних чинників.

Адвокатське об'єднання (ст. 15 Закону)

Помічник адвоката (ст. 16 Закону)

1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вишу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.

2. Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката.

3. Положення про помічника адвоката затверджується Радою адвокатів України.

4. Помічнику адвоката забороняється суміщати роботу в адвоката з діяльністю, несумісною з діяльністю адвоката. Помічником адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині другій статті 6 цього Закону.

Цілком зрозуміло, що розкіш мати помічника не під силу кожному адвокату, бюро чи навіть об'єднанню адвокатів. Це може собі дозволити адвокат з іменем, до якого постійна черга на прийом і який сам не може собі дозволити витрачати час на дрібні справи, "технічну" роботу. Водночас, наявність помічника - це ще й велика етична і правова відповідальність.

Прийняття на роботу помічника, зобов'язує адвоката чітко розмежувати і окреслити функції помічника. Основні права і обов'язки помічника виписуються у Положенні, затвердженому Радою адвокатів України.

Залежно від свої можливостей, розмаху практики, діапазону спеціалізації та завантаженості клієнтурою, адвокат може чи вимушений мати одного чи більше помічників. Помічники обираються з числа осіб з вищою юридичною освітою, умови роботи, права та обов'язки якого, за законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", регламентовано Положенням про помічника адвоката, затвердженим Радою адвокатів України, законодавством про працю, а також контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката. Безсумнівно, ні Положення про помічника адвоката, ні умови контракту не можуть виходити за рамки закону.

Оскільки адвокат чи адвокатське об'єднання виступають щодо помічника адвоката роботодавцем, то всі відносини за межами конкретних доручень і обов'язків регулюються КЗпП.

У п. 2 цієї норми зазначається, що помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. Йдеться про право присутності адвоката у слідчих діях, допитах осіб, участі у судових засіданнях, представництва у вищих судових інстанціях та доповідях на особистому прийомі у високих посадових осіб.

На помічника адвоката поширюються застереження ч. 2 ст. 6, а також ст. 7 Закону щодо несумісності з діяльністю адвоката.

Водночас Закон надає певні переваги цій практиці перед іншими. За ч. 5 ст. 10 Закону від проходження стажування для отримання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки.

Виконуючи доручення адвоката, помічник так чи інакше причетний до питань, які становлять адвокатську таємницю, однак для помічника, якому підзахисний чи довіритель особисто нічого не довіряв, такі дані набувають статусу конфіденційних і охороняються Законом. Закон же покладає на адвоката відповідальності за розголошення його помічником даних, які є адвокатською таємницею.

Отже, питання про збереження таємниці бере свій початок в етичній площині і переходить в законодавчу норму. Порушення цієї законодавчої норми - це передусім явище аморальне, бо задовго до того як розголошення адвокатської таємниці стало злочином за Законом, таке явище вважалося одним з найганебніших вчинків в адвокатській спільноті.