РОЗДІЛ IX. АДВОКАТ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ст. 328 ЦПК передбачає, що, одержавши належно оформлену скаргу, суд касаційної інстанції у 10-денний строк з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, та встановлює строк, протягом якого будуть подані заперечення на касаційну скаргу. Копії матеріалів надсилають рекомендованими листами з повідомленням.

Таким чином, новий Кодекс перекладає на суд касаційної інстанції частину функцій, які раніше виконував суд першої інстанції. Зростає навантаження на апарат Верховного Суду, який і без того працює з перевантаженням. Належить вирішувати й організаційні проблеми доступу осіб, які беруть участь у справі, до приміщень Верховного Суду, реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи. Однак найвищий орган судової влади не може і не має бути місцем постійного нагромадження людей. Тому в багатьох країнах у вищих судових органах є обов'язковим представництво інтересів через адвоката[1].

Глава 57. Проблеми приєднання до касаційної скарги, доповнення та зміни до касаційної скарги

Особи, які беруть участь у справі, можуть приєднатися до апеляційної скарги, на боці якої вони виступали. До касаційної скарги можуть приєднатися також і особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки.

Закон не встановлює певної форми заяви про приєднання. Вважаю, що адвокат або інша особа, яка надає правову допомогу, мають оформити таку заяву відповідно до вимог, які ставляться до касаційної скарги, а не просто покладатись на доводи, які викладено особою, що подала апеляційну скаргу.

З цього випливає потреба у ретельному вивченні поданої касаційної скарги та викладі у заяві про приєднання до неї свого бачення справи і доповнення доводами, про які з тих чи інших причин не вказано у касаційній скарзі. Сама по собі формальна заява про приєднання до касаційної скарги нічим її не посилює і не допомагає суду. І навпаки, заява про приєднання, подана з додатковою аргументацією, підсилює касаційну скаргу, змушує суд більш ретельно і всебічно проаналізувати справу.

Заява про приєднання до касаційної скарги дає можливість не витрачати коштів на судовий збір. Коментована стаття містить технічну помилку. У заяві не сказано, що за подання заяви про приєднання до касаційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються (як це має місце й у ст. 299 ЦПК). І хоча за логікою такі витрати виплачуються тільки тоді, коли сплачується і судовий збір, є формальні підстави для висновку, що за подання заяви про приєднання до касаційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід сплачувати. Вихід доведеться шукати судовій практиці.

Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги. Оскільки копії касаційної скарги направляються особі рекомендованим листом з повідомленням, то з'ясування дати одержання касаційної скарги особливих труднощів не становить, але покладає на касаційний суд додаткову технічну роботу. Слід мати на увазі, що особам, які участі у справі не брали, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд не розсилає касаційної скарги. Вважаю, що мають право на касаційне оскарження не тільки ті особи, права і обов'язки щодо яких вирішено судом (як вказано у ст. 329 ЦПК), а й ті, свободи або інтереси яких зачеплено рішенням суду, хоча участі у справі вони не брали, як це прямо вказано у ст. 217 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки особам, які не брали участі у справі, копія касаційної скарги не надсилається, то вирішення питання про строк для подання заяви про приєднання є невдалим. Краще це питання вирішено в адміністративному процесі, де передбачено право приєднатись до касаційної скарги у будь-який час до закінчення касаційного розгляду (ч. 1 ст. 217 КАСУ).

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження або відкликати її до початку розгляду справи в касаційному суді.

Таким чином, передусім у випадку, коли позивачів декілька, може статися так, що позивач, який подав касаційну скаргу, а другий позивач тільки приєднався до неї, інтереси останнього можуть бути не враховані. Наприклад, відповідач визнав вимоги позивача, який подав касаційну скаргу, і домовився, щоб той відкликав її в обмін на часткове задоволення його вимог. У такій ситуації другий позивач, який тільки приєднався до скарги, може пропустити строк для оскарження, а суддя постановить ухвалу про повернення відкликаної скарги. Можливість виникнення таких випадків адвокати повинні мати на увазі.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи. У цьому випадку суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.

Ч. 3 коментованої статті передбачає право особи, яка подала касаційну скаргу, відмовитись від неї до закінчення касаційного оскарження. Прийнявши відмову від касаційної скарги, касаційний суд постановляє про це ухвалу, якою закриває касаційне провадження у справі. Закриття з цих підстав касаційного провадження позбавляє особу права на повторне оскарження судових рішень.

Отримавши справу, суддя-доповідач готує доповідь, у якій викладає обставини, потрібні для ухвалення рішення суду, та з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі. На цьому етапі суддя визначається з правовою позицією у справі та обставинами, які визначають майбутнє рішення суду та пропозиції судді-доповідача.

Глава 58. Розгляд касаційної скарги

Попередній розгляд справи проводиться без участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Суддя-доповідач на попередньому судовому засіданні доповідає колегії у складі трьох суддів про свої висновки у справі та вносить відповідні пропозиції.

Якщо суддя-доповідач виявив, що відсутні підстави для скасування рішення і судова колегія погодилася з цією думкою, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін. Суд скасовує рішення за наявності підстав, які тягнуть обов'язкове скасування судового рішення.

Таким чином, суд касаційної інстанції приймає рішення про відмову в задоволенні касаційної скарги і залишення рішення без змін або про скасування рішення суду без участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Отже, сторони й інші особи, які беруть участь у справі, позбавлені можливості доводити у касаційному суді переконливість своїх доказів, що гарантовано п. 4 ст. 129 Конституції.

На практиці ніхто не перевіряє, чи дійсно відбулося засідання колегії, чи це відбувалося так, що суддя-доповідач обійшов своїх колег-суддів і одержав їхні підписи на підготовленому документі. Тому вимога про попереднє засідання, яке відбувається без сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, має формальний характер і суперечить, на мою думку, конституційним гарантіям. Вихід із ситуації може бути знайдений у представництві інтересів сторін через обов'язкову участь обраних ними адвокатів у суді касаційної інстанції, як це має місце у Франції.

Якщо немає підстав для скасування рішення або є підстави для обов'язкового скасування рішення, справу можуть призначити до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.