Суть цієї теорії полягає у тому, що міжнародна торгівля є вигідною, якщо країна продає такі товари, у виробництві яких вона має абсолютні переваги (тобто виготовляє товари з меншими витратами), ніж краї-на-партнер. Теорія довела наявні переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні. Проте вона не пояснює участь у зовнішній торгівлі за відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів.
А. Сміт запропонував економічну політику для доведення практичної прогресивності товарно-грошових ринкових відносин. Із цією метою він проаналізував систему організації сільського господарства, фінансову та зовнішньоторговельну політику.
Вчений визначив причини, які уповільнювали розвиток аграрної економіки: дворянські привілеї, повільне формування селянської землевласності, заборона експорту зерна і місцеві податки, що гальмують нагромадження капіталу. Обґрунтував переваги вільнонайманої праці, доцільність міграції робочої сили між галузями господарства, стимулююче значення розвитку промисловості та торгівлі.
На основі аналізу діючої системи оподаткування А. Сміт зробив висновок про податки з доходу як головне джерело державного бюджету. Він запропонував рекомендації щодо вдосконалення політики оподаткування, обґрунтував чотири основних принципи оподаткування:
o пропорційність (громадяни мають ділитися з державою своїми доходами у певній пропорційності);
o визначеність (податок, сума і спосіб платежу, термін сплати мають бути точно визначеними і зрозумілими);
o зручність (податок має бути стягнутий у найзручніший для платника час і спосіб);
o необтяжливість (податки мають сприяти розвитку підприємництва і забезпечувати лише насущні потреби держави).
А. Сміт запропонував трактування торговельної галузі як такої, що обслуговує матеріальне виробництво. Регулювання її не забезпечує зростання матеріального виробництва, яке залежить від обсягів капіталу. В теорії абсолютних переваг вчений обґрунтував умови конкурентоспроможності національного виробництва на зовнішніх ринках. Він заперечував ефективність політики протекціонізму, пропонував перейти до політики фритредерства, стверджуючи, що державна регламентація доцільна, коли галузь має військове значення, або як відповідь на протекціоністську політику інших держав.
Теоретичні розробки А. Сміта знайшли втілення у політиці Великої Британії. У 1786 р. прем'єр-міністр В. Петті змінив митні тарифи у торговому договорі з Францією. У 1849 р. було скасовано навігаційний акт, що започаткувало добу вільної торгівлі. В XX ст. ідеї А. Сміта були використані у Генеральній угоді з торгівлі та тарифів.
Історичне значення теоретико-методологічної спадщини А. Сміта:
o створив економічну науку на основі узагальнення та систематизації економічних знань, сформулював її теоретико-методологічні засади. Політична економія розвивалася як "класична";
o створив систему взаємопов'язаних економічних категорій і принципів;
o здійснив теоретичне дослідження товарного виробництва і ринкової економіки, розкрив роль ринку, ринкового механізму та держави в організації економічного життя;
o обґрунтував пріоритет ринкової ідеології, вперше системно виклав концепцію економічного лібералізму;
o наступні економісти на основі його вчення створювали власні системи економічних вчень;
Класична політична економія відігравала велику роль у розвитку економічної думки, ціле століття впливала на економічну політику більшості держав.
Основні особливості теоретико-методологічних засад меркантилізму, фізіократизму і класичної політичної економії узагальнені у табл. 6.1.
Таблиця 6.1. Порівняльний аналіз теоретико-методологічних підходів меркантилізму, фізіократизму і класичної політичної економії
| Меркантилізм | Фізіократизм | Класична політекономія | |||
| Аналіз господарства перехідного періоду від простого товарного виробництва до протоіндустріального ринкового підприємницького господарства | Аналіз сільськогосподарського виробництва | Аналіз ранньоіндустріального ринкового підприємницького господарства періоду промислових революцій | |||
| Пріоритетне дослідження сфери обігу | Пріоритетне дослідження аграрної економіки | Дослідження сфери виробництва | |||
| Використання емпіричного методу дослідження, опис зовнішніх проявів економічних процесів, нормативізм | Започаткування причинно-наслідкового аналізу, системний погляд на розвиток сільського господарства | Використання причинно-наслідкового (каузального), абстрактно-дедуктивного аналізу, системний погляд на економіку, позитивне знання | |||
| Ототожнення багатства з золотом та сріблом, основним джерелом багатства є обмін, насамперед зовнішня торгівля | Трактування багатства як "чистого продукту", виробленого у сільському господарстві. У промисловому виробництві продукт сільського господарства лише змінює форму | Визначення багатства як сукупності матеріальних цінностей. Визнання пріоритетності сфери виробництва у створенні багатства та продуктивної праці як його джерела | |||
| Цінність товарів та коливання цін на ринку розглядається у зв'язку з природними властивостями золота та срібла, кількістю грошей, виплачених за певний товар | Цінність товарів розглядається як вираження міри суб'єктивних оцінок продавців і покупців; "природна ціна" трактується як відносна величина, що не має внутрішньої субстанції; виокремлюється об'єктивна та суб'єктивна цінність продукту | Вихідний момент - теорія вартості. Аналіз "природної" ціни, яка відображає об'єктивні умови виробництва, і фактичної ціни залежно від співвідношення попиту і пропозиції в умовах вільної конкуренції | |||
| Обґрунтовування пріоритетності державних інтересів над особистими, принципів еко економічної політики держави, протекціонізму | Використання філософської ідеї природного порядку для дослідження економічного розвитку, обґрунтування пріоритетності інтересів ринкового підприємництва над державними | Обґрунтування концепції економічного лібералізму, змістом якої є визнання саморегульованого ринкового механізму господарювання, свободи реалізації інтересів суб'єктів економічних відносин, обмеження державного втручання в економіку | |||
| Макроекономічна рівновага досягається координуючими і регулятивними заходами держави | Створення першої моделі процесу суспільного відтворення (суспільного продукту і грошових доходів) | Макроекономічна рівновага є автоматичним само-врівноваженням сукупного попиту і сукупної пропозиції за умов вільної конкуренції | |||
| Факторами економічного зростання та підвищення національного добробуту є збільшення у країні кількості грошей шляхом досягнення активного торговельного балансу | Фактором економічного зростання та підвищення національного добробуту є продуктивна праця в сільському господарстві | Факторами економічного зростання та підвищення національного добробуту є збільшення кількості зайнятих у сфері матеріального виробництва та підвищення продуктивності їх праці, нагромадження капіталу | |||
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.4. Становлення класичної політичної економії“ на сторінці 7. Приємного читання.
TextBook