Суть цієї теорії полягає у тому, що міжнародна торгівля є вигідною, якщо країна продає такі товари, у виробництві яких вона має абсолютні переваги (тобто виготовляє товари з меншими витратами), ніж краї-на-партнер. Теорія довела наявні переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні. Проте вона не пояснює участь у зовнішній торгівлі за відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів.
А. Сміт запропонував економічну політику для доведення практичної прогресивності товарно-грошових ринкових відносин. Із цією метою він проаналізував систему організації сільського господарства, фінансову та зовнішньоторговельну політику.
Вчений визначив причини, які уповільнювали розвиток аграрної економіки: дворянські привілеї, повільне формування селянської землевласності, заборона експорту зерна і місцеві податки, що гальмують нагромадження капіталу. Обґрунтував переваги вільнонайманої праці, доцільність міграції робочої сили між галузями господарства, стимулююче значення розвитку промисловості та торгівлі.
На основі аналізу діючої системи оподаткування А. Сміт зробив висновок про податки з доходу як головне джерело державного бюджету. Він запропонував рекомендації щодо вдосконалення політики оподаткування, обґрунтував чотири основних принципи оподаткування:
o пропорційність (громадяни мають ділитися з державою своїми доходами у певній пропорційності);
o визначеність (податок, сума і спосіб платежу, термін сплати мають бути точно визначеними і зрозумілими);
o зручність (податок має бути стягнутий у найзручніший для платника час і спосіб);
o необтяжливість (податки мають сприяти розвитку підприємництва і забезпечувати лише насущні потреби держави).
А. Сміт запропонував трактування торговельної галузі як такої, що обслуговує матеріальне виробництво. Регулювання її не забезпечує зростання матеріального виробництва, яке залежить від обсягів капіталу. В теорії абсолютних переваг вчений обґрунтував умови конкурентоспроможності національного виробництва на зовнішніх ринках. Він заперечував ефективність політики протекціонізму, пропонував перейти до політики фритредерства, стверджуючи, що державна регламентація доцільна, коли галузь має військове значення, або як відповідь на протекціоністську політику інших держав.
Теоретичні розробки А. Сміта знайшли втілення у політиці Великої Британії. У 1786 р. прем'єр-міністр В. Петті змінив митні тарифи у торговому договорі з Францією. У 1849 р. було скасовано навігаційний акт, що започаткувало добу вільної торгівлі. В XX ст. ідеї А. Сміта були використані у Генеральній угоді з торгівлі та тарифів.
Історичне значення теоретико-методологічної спадщини А. Сміта:
o створив економічну науку на основі узагальнення та систематизації економічних знань, сформулював її теоретико-методологічні засади. Політична економія розвивалася як "класична";
o створив систему взаємопов'язаних економічних категорій і принципів;
o здійснив теоретичне дослідження товарного виробництва і ринкової економіки, розкрив роль ринку, ринкового механізму та держави в організації економічного життя;
o обґрунтував пріоритет ринкової ідеології, вперше системно виклав концепцію економічного лібералізму;
o наступні економісти на основі його вчення створювали власні системи економічних вчень;
Класична політична економія відігравала велику роль у розвитку економічної думки, ціле століття впливала на економічну політику більшості держав.
Основні особливості теоретико-методологічних засад меркантилізму, фізіократизму і класичної політичної економії узагальнені у табл. 6.1.
Таблиця 6.1. Порівняльний аналіз теоретико-методологічних підходів меркантилізму, фізіократизму і класичної політичної економії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.4. Становлення класичної політичної економії“ на сторінці 7. Приємного читання.