Розділ «6.4. Становлення класичної політичної економії»

Історія економіки та економічної думки

o абсолютизував провідну роль селянства і сільськогосподарського виробництва у забезпеченні економічного розвитку країни. Захищаючи інтереси селянства, пропонував заходи для стимулювання сільського господарства (відміна заборони вивезення зерна) та полегшення становища селянства;

o виступав за природний шлях розвитку економіки, що забезпечує в умовах вільної конкуренції добробут країни, автоматичну рівновагу, коли пропорції виробництва узгоджені з суспільними потребами. Першим висловив твердження, що цінам ринкової рівноваги відповідають певні пропорції суспільного виробництва. Підкреслював, що держава не повинна втручатися в економічне життя. Ставив особистий інтерес вище від суспільного;

o започаткував незалежно від В. Петті трудову теорію вартості. Розрізняв ринкову ціну та "істинну вартість", вважаючи, що на відміну від ринкових цін, які є випадковими у кожний окремий момент, "істинна вартість" - закономірна, і визначається працею, затраченою на виробництво товару. Мірою "істинної вартості", на його думку, є робочий час;

o гроші вважав основним злом і джерелом нещасть товаровиробників, що порушує обмін товарів за "істинною вартістю". Ідеальною формою, яка забезпечує збереження пропорційності, є обмін товару на товар за умов вільної конкуренції та знищення грошей. Щоб встановити справедливий обмін, пропонував замінити металеві гроші (золото і срібло) паперовими;

o критикував ідеї та політику меркантилізму, обґрунтовував її нездатність розв'язувати економічні проблеми країни, зокрема сільського господарства.

Вчення П. Буагільбера сприяло розвиткові теоретико-методологічних основ класичної політичної економії. Проте уряд Франції не підтримав його пропозиції щодо економічних реформ.

Проблеми вартості, грошей, доходів досліджували такі економісти, як Дж. Локк (1623-1704), Н. Барбон (1640-1698), Д. Дефо (1660-1731), Б. Мандевіль (1670-1733), Д. Юм (1711-1776), Р. Кантільйон (1680-1734) та ін.

Річард Кантільйон у праці "Дослідження природи торгівлі в цілому" вважав джерелом багатства землю та працю, які визначають "дійсну вартість" товару. Еволюцію господарства він аналізував як перехід від натурального до обмінного, далі до грошового, а з урахуванням зовнішнього ринку - від замкнутого до відкритого. Започаткував теорію відтворення суспільного виробництва шляхом аналізу кругообороту виробничого капіталу та сукупного продукту (макроекономічного аналізу виробництва). Першим увів поняття "підприємництво", розглядав підприємницький дохід як плату за господарську діяльність в умовах невизначеності, підприємця - як рушія економіки. Р. Кантільйон вперше ввів поділ суспільства на три класи: землевласників, найманих робітників і підприємців, відповідно до якого визначив три види доходів ("теорія трьох рент"). Земельну ренту вважав складовою додаткового продукту взагалі; розрізняв першу ренту, яку фермер платить земельному власнику, другу - міським підприємцям, купуючи їх товари, і третю, яку залишає собі. Розмежовував ринкову ціну товару, що визначається попитом і пропозицією, та "внутрішню цінність" як характеристику товару незалежно від попиту. Обґрунтовував кількісну теорію грошей, доводив, що зростання кількості грошей поступово збільшує ціни.

Теоретичним досягненням Девіда Юма був розвиток кількісної теорії грошей, у якій він доводив залежність рівня цін від кількості грошей у країні; нейтральну (пасивну) роль грошей у господарських процесах. На основі аналізу залежності між грошовою масою, цінами і платіжним балансом, вчений стверджував, що приплив грошей впливає лише на рівень цін, а не на обсяги і структуру попиту та пропозиції (ця точка зору домінувала в класичній політичній економії). Визнавав активну роль грошей лише у короткому ринковому періоді. Досліджував середню норму прибутку внаслідок переміщення капіталів із менш прибуткових до більш прибуткових галузей.


6.4.3. Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго


Економічна школа фізіократів як особлива складова класичної політичної економії найбільшого розвитку набула у Франції в середині XVIII ст. Виникнення фізіократизму пов'язане з критикою меркантилізму, загостренням соціально-політичних і економічних суперечностей у сільському господарстві, потребою у вирішенні аграрних проблем та їх теоретичному розгляді.

Слово "фізіократизм" грецького походження і складається з двох частин "фізіо" - природа і "кратоз" - влада, сила, панування. Суть фізіократизму в його центральній ідеї - вивченні основ природного порядку в економіці. Фізіократи, або прихильники ідеї природного закону, обстоювали природовладдя, досліджували природні закони суспільного буття. Вперше застосував термін "фізіократизм" Дюпон де Немур у своєї книзі "Фізіократія, або Природна конструкція найбільш вигідного управління людським родом" (1768). Основний внесок у розробку економічних проблем фізіократизму зробили Франсуа Кене (1694-1774), Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781), Віктор Рікетті Мі-рабо (1715-1789), П'єрСамуель Дюпон де Немур (1739-1817), Поль П'єр Мерсьє (1720-1793), Жан Клод Венсан де Гурне (1712-1769).

Центральне місце в економічному вченні фізіократів займають такі положення:

o джерелом багатства нації є сільське господарство як сфера матеріального виробництва, а не зовнішня торгівля, як вважали меркантилісти. Тільки у сільському господарстві створюється "чистий продукт" (новий продукт, за сучасною термінологією, - національний дохід), який є фізичним даром природи, відбувається його збільшення, оскільки його створюють природа, земля. Промисловість - це безплідна сфера, яка не створює, а лише переробляє "чистий продукт";

o принцип "природного порядку", що є філософською платформою економічного світогляду фізіократів. Відповідно до цього принципу суспільство має розвиватися вільно на основі об'єктивних природних економічних законів, котрі е універсальними і незаперечними, єдиними, вічними, незмінними, встановленими Богом для щастя людей. "Природний порядок" слід пізнавати, пристосовуватися до нього і діяти згідно з його вимогами, бо він най ви гідніший для людей. Основою "природного порядку" є право приватної власності та повага до влади, визначені норми і правила поведінки людей;

o праця людини має бути вільною, її плоди недоторканними, а власність - священною. Праця поділяється на продуктивну і непродуктивну.

Значну увагу фізіократи приділяли аналізу поняття "капітал" (застосовувався термін "аванс"). Головним критерієм капіталу вважався обіг вартості витрат, які авансуються і повертаються до виробника. Також досліджували пропорції суспільного відтворення та кругообороту суспільного продукту за вартістю і в натуральній формі. У питаннях економічної політики обґрунтовували обмеження втручання держави в господарську діяльність, зменшення торговельного мита. Завданням держави, на їхню думку, є збирання податків, забезпечення захисту країни, прав і свобод людей, проведення політики фритредерства.

А. Сміт вважав, що доктрина фізіократів більш наближена до істини, ніж будь-яка інша теорія політичної економії з опублікованих. Завдяки фізіократам економіка стала трактуватися як наука про матеріальну сферу господарства. їх діяльність сприяла утвердженню принципів лібералізму. Фізіократів уперше в історії економічної думки почали називати економістами.

Економічні погляди Ф. Кене. Франсуа Кене (1694-1774) - видатний французький економіст, засновник школи фізіократів, за освітою медик. Економічними дослідженнями вчений почав займатися у 60-річному віці.

Знайшли відображення у працях "Економічна таблиця" (1758), "Загальні принципи економічної політики держави" (1760), "Про торгівлю" (1760), "Природне право" (1765), "Аналіз економічної таблиці" (1766), "Діалог про ремісничу працю" (1766), "Зауваження стосовно грошового процента" (1766), "Китайський деспотизм" (1767) та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.4. Становлення класичної політичної економії“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • 1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • 1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • 1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • 4.4. Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • 5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • 5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • 6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • 6.3. Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • 6.4. Становлення класичної політичної економії
  • 6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • 7.3. Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • 8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • 8.4. Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • 8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • 9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • 9.4. Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • 9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • 9.6. Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • 10.2. Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи