Розділ «ТЕМА 19. Міжнародні валютно-фінансові відносини»

Важливою складовою світового господарства є міжнародні валютні відносини. Загальна тенденція до відкритості економік та глобалізації сприяє інтенсифікації міжнародного торгового обміну, руху капіталів та міграції робочої сили, посиленню міжнародних науково-технічних зв'язків, розширенню спільного підприємництва. Все це розширює обсяг товарно-грошових відносин, а отже, і пов'язаних з ними міжнародних валютно-фінансових відносин. Розглянемо їх природу.

19.1. Міжнародні валютні системи

19.2. Валютний ринок і валютна політика

Складовим елементом міжнародної валютної системи є валютний ринок. Це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національної та іноземних валют з метою використання їх для обслуговування міжнародних платежів. Під валютними ринками з практичної точки зору розуміють фінансові центри, де здійснюються операції з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валютних цінностей, цінних паперів в іноземній валюті та руху іноземних капіталів. Найбільшими міжнародними валютними ринками є ринки Лондона, Нью-Йорка, Токіо, Франкфурта-на-Майні, Парижа, Сінгапура, Цюриха та Гонконгу.

Національні валютні ринки існують у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою. У міру їх розвитку та взаємних зв'язків склався єдиний світовий валютний ринок, що включає регіональні та національні валютні ринки. Вони відрізняються за обсягом і характером валютних операцій та кількості валют, що в них використовуються.

Валютний ринок виконує такі найважливіші функції:

1) забезпечує реальну свободу вибору і дій власника валюти;

2) визначає і формує попит та пропозицію на іноземні валюти;

3) регулює валютні курси;

4) забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

5) здійснює хеджування валютних ризиків;

6) забезпечує реалізацію валютної політики держави, підпорядкованої здійсненню регулювання національної економіки;

7) забезпечує одержання прибутку від операцій з валютою та валютними цінностями.

Валютний ринок, як і будь-який інший, завжди є конкурентним. Його метою є одержання прибутку. Водночас для нього характерні елементи валютного ризику. Від інших ринків валютний відрізняється високим рівнем регульованості.

Класифікація валютних ринків здійснюється за різними ознаками. За територіальною приналежністю розрізняють такі регіональні ринки: європейський, північноамериканський та азіатський. За видами валютних операцій ринки поділяються на ф'ючерсні, опціонні, форвардні, депозитні та ін. Залежно від рівня організації розрізняють біржовий та позабіржовий валютні ринки. Біржовий ринок представляють валютні біржі, а позабіржовий - банки, фінансові установи, підприємства та організації. Його ще називають міжбанківським.

Ринки виконують різні функції. Біржовий валютний ринок покликаний визначати валютні курси та прогнозувати їх динаміку. По

Схема 19.2. Види операцій на валютних ринках

забіржовий ринок здійснює функцію валютних операцій, які охоплюють переважну частину обороту іноземної валюти.

Валютний ринок передбачає відповідних суб'єктів. Це продавці валюти, її покупці та посередники. Серед них головними агентами є: валютні біржі, комерційні банки, центральні банки, фірми, підприємства та фінансові установи, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, фізичні особи, зайняті у зовнішньоекономічній діяльності, та валютні брокерські фірми й контори, які займаються посередницькою діяльністю.