Розділ «ТЕМА 15. Фінансова система і фіскальна політика»

Серед важелів впливу на сукупний попит, а отже, і на макроекономічну рівновагу суттєве місце посідає фінансова система суспільства і відповідна фінансова політика держави. Розглянемо її.

15.1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці

15.2. Державний бюджет і бюджетний дефіцит

Фінансові відносини, що складаються у держави з підприємствами, закладами та населенням, називаються бюджетними. Вони, по-перше, виникають у розподільному процесі, обов'язковим учасником яких є держава, і, по-друге, пов'язані з формуванням та використанням централізованого фонду грошових коштів, призначених для задоволення загальнодержавних потреб.

Бюджетні відносини - багатоманітні, бо опосередковують різні напрями розподільного процесу - між секторами та галузями економіки і територіями країни. їх реалізація здійснюється через систему установ та організацій. Сукупність бюджетних відносин та відповідних їм інституцій становить бюджетну систему країни. її структура залежить від державного устрою країни. Цілісність бюджетної системи забезпечується детальним ув'язуванням доходів та витрат уряду, закріплених в юридичних нормах. У федеральних державах вона трирівнева: федеральний рівень, рівень суб'єктів федерації і місцевий рівень. У державах з унітарним устроєм бюджетна система дворівнева - державний бюджет і місцеві бюджети. Бюджетна система України складається з Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність цих бюджетів, що входять до складу бюджетної системи, є зведеним бюджетом. Він використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку країни.

Бюджетна система ґрунтується на устрої, що визначений Бюджетним кодексом України. Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Він ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Принцип єдності означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Він забезпечується єдиною

Схема 15.3. Функції державного бюджету

правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, погодженими принципами бюджетного процесу і єдиною грошовою системою. Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків. Принцип достовірності - це формування бюджету на основі реальних показників та науково обгрунтованих нормативів. Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджету і звітів про їх виконання. Принцип самостійності означає забезпечення бюджетів усіх рівнів наявністю власних доходів згідно з чинним законодавством.

Сукупність бюджетних відносин щодо формування та використання бюджетного фонду країни становить державний бюджет. Це грошові відносини, що виникають у держави з юридичними та фізичними особами з приводу перерозподілу чистого внутрішнього продукту у зв'язку з утворенням та використанням бюджетного фонду, призначеного на фінансування економіки, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління. Державний бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади. Завдяки бюджету держава має можливості зосереджувати фінансові ресурси на вирішальних ділянках економічного і соціального розвитку. Природа бюджету кожної країни визначається соціально-економічним ладом суспільства, рівнем економічного розвитку країни, виконуваними державою функціями та іншими факторами.

Суть державного бюджету проявляється в його функціях (див. схему 15.3).

По-перше, він виконує перерозподільну функцію, через яку здійснюється концентрація грошових коштів у розпорядженні держави і їх використання для задоволення загальнодержавних потреб. З допомогою державного бюджету перерозподіляється ВВП і національний дохід між галузями, регіонами та різними прошарками населення. По-друге, державний бюджет використовується для державного регулювання і стимулювання економіки. По-третє, за допомогою державного бюджету здійснюється фінансове забезпечення соціальної політики. З його допомогою відбувається широкомасштабний перерозподіл доходів з метою досягнення більшої соціальної справедливості. По-четверте, бюджет дозволяє здійснювати контроль за утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів, дає можливість встановити, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції у розпорядженні бюджетними коштами, наскільки ефективно вони використовуються.

Доходна частина державного бюджету країни ринкової економіки формується переважно за рахунок податкових надходжень. У деяких розвинутих країнах вони досягають 90% усіх доходів бюджету. При цьому у другій половині XX ст. і на початку XXI ст. частка податків у ВВП має яскраво виражену тенденцію до зростання. Це зумовлено як зміцненням економічного потенціалу країн, що створює можливості для такого зростання, так і посиленням ролі держави у суспільному житті, що вимагає розширення обсягу державних витрат.

Розглянемо доходи державного бюджету України. Доходи включають неповоротні платежі, що надходять до бюджету. Згідно з чинним законодавством доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також неподаткових надходжень. До податкових належать обов'язкові безвідплатні неповоротні платежі на користь бюджету. Сюди також включаються штрафи та пеня, що стягуються за порушення податкового законодавства. Ця група надходжень до державного бюджету включає податки на додану вартість, на прибуток підприємств і організацій всіх форм власності, на майно підприємств і організацій, акцизний збір, плату за землю. Місцеві бюджети до цієї групи доходів включають місцеві податки і збори.

Неподатковими доходами є доходи від державної власності, зокрема плата за оренду державного майна, дивіденди, одержані від акцій та інших цінних паперів, що належать державі у господарських товариствах, надходження від зовнішньоекономічної діяльності, надходження від реалізації державного майна, в тому числі і в процесі приватизації, надходження від внутрішніх і зовнішніх позик і повернутих державі позик та відсотків по наданих державою позиках і кредитах. Третю групу доходів державного бюджету становлять доходи цільових бюджетних фондів, зокрема внески до фондів пенсійного, сприяння зайнятості населення, здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Конкретне уявлення про структуру державного бюджету дає таблиця 15.1.

Таблиця 15.1. Доходи бюджету України у 2008 році

З таблиці 15.1 можна зробити такі висновки. По-перше, головним джерелом доходів бюджетів усіх рівнів є податкові надходження. Вони становлять понад 76% усіх доходів, як і в розвинутих країнах ринкової економіки. В Україні найбільша частка в доходах державного бюджету належить податку на додану вартість, яка становить майже 31% усіх доходів бюджету. Він характеризується відносною простотою стягування. Значну роль відіграють податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з населення. їх частка становить понад 4 І % доходів.

По-друге, суттєву роль у наповненні бюджетів відіграють неподаткові надходження, частка яких становить майже чверть доходів зведеного бюджету. Серед них значне місце займають доходи від приватизації державного майна. Але це тимчасове джерело доходів. Потрібно розширити базу неподаткових надходжень за рахунок зовнішньоекономічної діяльності, доходів від державної власності та повернення кредитів, наданих під державні гарантії.

По-третє, джерелом доходів державного бюджету є доходи цільових фондів. Вони формально збільшують доходи державного бюджету, оскільки мають цільовий характер використання, тобто використовуються на чітко визначені цілі. Тому роль їх скорочується як за рахунок скасування окремих фондів (наприклад, Державний інноваційний фонд, Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу), так і шляхом виведення їх із складу централізованого бюджету.