Одночасно із заснуванням МВФ було утворено і Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Знаходиться він у Вашингтоні і об'єднує 183 країни. В 1947 р. одержав статус спеціального органа ООН. Спочатку МБРР займався збиранням та розміщенням капітальних ресурсів для післявоєнного відновлення Європи. Після 1948 р. його головним завданням стала допомога в розвитку країн-членів шляхом надання позик тим країнам, де не було приватного капіталу, який би міг бути використаний для фінансування інвестиційних проектів. Позики зазвичай мають пільговий характер протягом 5 років, а термін погашення - 15-20 років. Позики надаються урядам країн, що розвиваються, або під урядові гарантії.
З початку 1980-х років МБРР почав використовувати більше своїх ресурсів для підтримки державного регулювання і економічних реформ з метою забезпечення економічного зростання та рівноваги платіжних балансів. Пріоритетними є такі структурні перетворення, як лібералізація зовнішньої торгівлі, приватизація, реформи систем освіти і охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру. МБРР видає довгострокові позики, як правило, на комерційних умовах, хоча бідним країнам надаються кредити за пільговими, суттєво заниженими відсотковими ставками. Банк спеціалізується на двох видах позик. Цільові позики призначаються для фінансування конкретних інвестиційних проектів, наприклад, будівництва доріг або виробничих об'єктів. Програмні позики спрямовані на допомогу урядам у здійсненні структурних реформ у ключових галузях економіки.
МБРР здійснює і координує численні програми технічної допомоги країнам-членам. Він проводить експертизу виконуваності і оцінку проектів і діє як виконавчий орган при реалізації проектів розвитку, що фінансуються відповідно до Програми розвитку ООН. Крім того, Банк співробітничає з різними міжнародними та регіональними органами, що займаються проблемами розвитку.
Свою діяльність МБРР фінансує за рахунок внесків країн-членів, що розраховуються відповідно до їх частки у МВФ, а також завдяки своїм операціям на світових фінансових ринках. Він продає бони та інші гарантії заборгованості пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам та приватним особам з усього світу. Вищим органом МБРР є Рада керуючих. У ній кожна країна-член представлена одним членом на рівні міністра, кожен з яких має заступника. Термін повноважень керуючих становить 5 років, при цьому можливе повторне призначення. Рада раз на рік проводить збори. Частину своїх повноважень Рада може передати директорам-виконавцям. Рішення приймаються простою більшістю голосів. При цьому вага голосу кожної країни залежить від її частки в капіталі банку. Так, США мають 17% голосів, що дорівнює голосам 140 країн, що розвиваються. Україна має 0,8% голосів. За поточну роботу відповідають директори-виконавці, що обираються на 2 роки. Поточні справи веде президент МБРР, який обирається директорами-виконавцями терміном на 5 років. Він не може бути ні керуючим, ні директором, ні представником керуючого чи директора.
Діяльність МБРР у галузі надання позик та технічної допомоги доповнюється роботою ще трьох організацій-філіалів - Міжнародного агентства розвитку (МАР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та Багатостороннього агентства гарантування інвестицій (БАЛ). Разом з МБРР вони утворюють так звану групу організацій Світового банку. МАР заснована у 1960 р. Цей філіал МБРР надає безвідсоткові позики найбіднішим країнам світу. Тільки ті країни, річний дохід яких становить менше ніж 1305 дол. США на душу населення, можуть мати позику від МАР. Однак більшість позик МАР було надано країнам, річний дохід яких на душу населення становив 805 дол. США або менше. Позики МАР, відомі як "кредити", мають 10-річний період відстрочки і підлягають сплаті протягом 35-40-річ-ного періоду (згідно з кредитоздатністю країни-позичальниці). Грошові надходження, які позичає МАР, формуються за рахунок внесків від більш розвинутих (економічно) країн; внесків, які час від часу поступають від доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР кредитів. Незважаючи на те, що МАР легально відокремлене від Світового банку, ця установа поділяє з ним персонал і організаційно-технічні засоби.
Міжнародна фінансова корпорація заснована в 1956 р. Вона сприяє економічному зростанню країн, що розвиваються, оскільки надає позики безпосередньо в приватний сектор. На відміну від МБРР, ця установа не вимагає урядових гарантій. МФК також може займати провідне становище в компаніях, яким вона позичає, відігравати роль каталізатора щодо інших інвесторів з приватного сектора, а також створювати ринки капіталу в країнах, що розвиваються.
Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАТІ) створено в 1988 р. Діяльність цього філіалу Світового банку спрямована на підтримку приватних інвестицій в країнах, що розвиваються. БАЛ забезпечує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів від таких некомерційних ризиків, як війна або націоналізація. Ця установа налає консультативні послуги на рівні урядів, допомагаючи останнім знайти шляхи залучення приватних інвестицій в економіку.
До регіональних валютно-фінансових інституцій належать Європейська система центральних банків (ЄСЦБ), Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку та Африканський банк розвитку. Європейська система центральних банків включає національні центральні банки країн - членів ЄС і Європейського центрального банку. Відповідно до статуту ЄСЦБ його основними завданнями є здійснення валютних операцій, управління офіційними резервами країн-членів, сприяння стабільності операцій платіжних систем, забезпечення фінансової стабільності. Головним призначенням є забезпечення стабільності євро.
Європейський інвестиційний банк є головним інвестиційним інститутом ЄС. Створений у 1959 р. і призначений сприянню вирівнювання показників економічного розвитку країн ЄС шляхом фінансування проектів у країни з нижчим рівнем розвитку та підтримки загальноєвропейських проектів у ряді галузей економіки.
Європейський банк реконструкції і розвитку засновано у 1990 р. Його акціонерами стали 40 країн світу. Його створено для сприяння переходу європейських постсоціалістичних країн до ринкової економіки і розвитку взаємовигідних відносин між країнами Західної Європи і постсоціалістичними країнами. Цей банк може здійснювати операції як у державному, так і у приватному секторах. Він надає пряме фінансування структурної перебудови та приватизації в постсоціалістичних країнах, а також пропонує кредити на конкретні проекти в приватному секторі. Україна стала членом цього банку в 1992 р.
Для сприяння розвитку країн, що розвиваються, у другій половині XX ст. було створено ряд регіональних міжнародних банків розвитку. Це Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку та Африканський банк розвитку. їх призначення - створювати сприятливі умови розвитку національних економік певних регіонів світу.
ТЕМА 20. Глобалізація економіки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 19. Міжнародні валютно-фінансові відносини“ на сторінці 6. Приємного читання.