Значний матеріал щодо патріотичного виховання вміщує курс ділової української мови (ДУМ), мета якого – допомогти студентам вищих навчальних закладів удосконалити знання з української мови, оволодіти її стильовими нормами, опанувати офіційно-діловий стиль спілкування, навчити свідомо користуватися багатою мовною палітрою, підвищити рівень культури мовлення.
Під час вивчення української ділової мови реалізується й виховна мета, яка полягає у вихованні у студентів поваги до мови країни, в якій вони живуть і навчаються, стимулюванні бажання знати українську мову й вдосконалювати культуру мовлення, прищепленні засобами мови пошани й бережливого ставлення до народних традицій, історії, культури, науки українського народу, бажання прислужитися своїй державі.
Відповідно до поставленої мети визначені завдання курсу:
• підвищувати рівень практичного володіння українською мовою;
• виробляти культуру мовлення;
• сприяти розвитку усної і писемної мовленнєвої діяльності студентів, що зумовить зникнення суржику та вільне спілкування як на фаховому рівні, так і в повсякденному житті;
• навчити працювати з діловою документацією, складати та аналізувати ділові папери, що необхідні у майбутній професійній діяльності, підвищувати загальнокультурний рівень студентів;
• виховувати почуття національної гідності і відповідальності за свою країну та її народ.
Удосконалення мовленнєвої культури починається з любові до рідної мови, бажання майстерно нею володіти, відчуття власної відповідальності за мову. Культурна людина прагне вдосконалення всіх набутих знань і вмінь. Етап професійної підготовки, оволодіння певною спеціальністю, орієнтація на конкретні види діяльності сприяють становленню мовленнєвої культури фахівця. Адже фахівець з вищою освітою має бути не тільки зразком у професійній галузі, а й носієм і пропагандистом культурної поведінки, культури спілкування. Мовлення майбутнього фахівця повинно відповідати літературним нормам слововживання, морфології, синтаксису, чому сприяють тренувальні вправи, які стали обов'язковими на кожному занятті, оскільки формують мовленнєві уміння та навички студентів.
Необхідно переконати студентів, що вдосконалення мовленнєвої культури розвиває інтелект, створює фаховий образ, соціальний престиж.
З цією метою доцільно у вищих навчальних закладах запровадити курси "Основи країнознавства", "Виразне читання", "Основи ораторського мистецтва", "Культура мовного спілкування", "Культура і техніка мовлення", "Риторика" та ін.
На основі такої виховної роботи формуються основні складові національної самосвідомості: любов до рідної землі та свого народу, патріотизм і готовність захищати Українську державу, досконале володіння українською мовою, духовна культура, повага до батьків, культури та історії, традицій та звичаїв рідного народу, працелюбність, бажання працювати задля розквіту власної держави, культура міжособистісного спілкування, глибоке усвідомлення громадянської відповідальності, почуття гордості за свою Батьківщину та ін.
Критерієм сформованої національної самосвідомості будуть виступати наявні базові, національні, громадянські цінності особистості, цінності сімейного та особистого життя, якими майбутній фахівець повинен керуватись у житті і професійному становленні.
Ефективність морального виховання студентів визначають такі чинники: створення у вищому навчальному закладі психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співжиття; відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального розвитку студентів, особливостей їх майбутнього фаху; своєчасне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на запобіганні аморальним явищам у студентському середовищі; підтвердження декларованих педагогами моральних принципів їх моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності.
Трудове виховання студентів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Професійний обов'язок“ на сторінці 2. Приємного читання.
