• гарантування анонімності відповідей;
• відсутність двозначних питань, постановка їх ланцюговим (кожне подальше питання розвиває, конкретизує попереднє) і перехресним (за допомогою відповіді на одне питання перевіряють достовірність відповіді на інше питання) способами, що створює в опитуваних сприятливу психологічну установку і впливає на щирість відповідей;
• побудова анкети за принципом від простіших питань до складніших.
Як свідчить досвід, респонденти дають змістовніші і повніші відповіді, коли в анкету включена невелика кількість питань (не більше 7–10). Перевантаження її великим переліком питань утруднює створення в опитуваного необхідної психологічної установки, збільшує вірогідність формальних відповідей.
Перевага анкетування полягає в тому, що воно є порівняно економним методом збору даних, дає змогу їх аналізувати й обробляти за допомогою статистики. Особливо ефективний він при масових опитуваннях.
Аналіз змісту педагогічної документації і результатів діяльності. До педагогічних документів належать рукописи, друковані видання, стерео- і відеозаписи. їх поділяють на дві групи. Перша група охоплює документи, які були підготовлені без участі дослідника (протоколи вчених рад, конференцій, екзаменів тощо). До неї належать також звіти, щоденники викладачів і студентів, записи академконцертів, сценарії виховних заходів. Друга група охоплює документи, що були підготовлені за дорученням дослідника: творчі роботи, реферати, зафіксовані погляди викладача на педагогічні проблеми тощо.
Документи, як правило, лише висвітлюють певне педагогічне явище без його характеристики і оцінювання. Однак таке об'єктивне знання важливе для розуміння контексту зафіксованої ситуації і є необхідним первісним матеріалом.
Виокремлюють ще офіційні документи, до яких належать державні постанови з питань культури та освіти, архівні матеріали, листи на радіо і телебачення, в газетно- журнальну періодику тощо. Вони дають досліднику соціологічну інформацію, необхідну для обґрунтування і констатації багатьох педагогічних проблем.
Аналіз документів може бути якісним (передбачає опис документів, їх класифікацію та інтерпретацію) і кількісним (визначається поняттям "контент-аналіз", або "кількісна семантика"; за його допомогою можна встановити частоту використання певних термінів, виступів окремих персоналій, висловлених ідей тощо).
Методи аналізу результатів діяльності називають проективними. їх застосовують для вивчення результатів творчих завдань: конструктивних (намалювати картинку, написати оповідання на задану тему, пояснити нечіткі малюнки); додаткових (придумати закінчення історії, мелодії тощо); експресивних (інсценувати пісню, придумати сюжет гри); рольових (участь в ігрових ситуаціях, драматизаціях, театралізованих постановках).
Рейтинг. Суть його полягає в оцінюванні окремих сторін педагогічної діяльності суддями (експертами). Перед експертами ставлять певні вимоги: компетентність (знання сутності проблеми), креативність (здатність творчо розв'язувати завдання), позитивне ставлення до експертизи, відсутність схильності до конформізму (наявність власної думки, здатність обстоювати її), наукова об'єктивність, аналітичність і конструктивність мислення, самокритичність.
Тестування. Це система психолого-педагогічних завдань, спрямованих на дослідження окремих рис і якостей людини. Існує кілька класифікацій тестів:
• за природою оцінювання якостей: тести успішності, тести здібностей та індивідуальні тести;
• за формою подачі завдань: вербальні (побудовані на основі завдань, виражених у словесній формі) і невербальні (у формі різноманітних наочних і слухових образів);
• за функціональною ознакою (призначення тестів щодо предмета дослідження): тести інтелекту (методики психологічної діагностики, які використовують для визначення розумового потенціалу індивіда); тести креативності (вивчення та оцінювання творчих здібностей особистості); тести досягнень (встановлення ступеня конкретних знань, навичок, умінь особистості); тести особистісні (дослідження якостей особистості та її характеристик: уподобань, цінностей, ставлення, емоційних, мотиваційних та міжособистісних властивостей, типових форм поведінки); проективні тести (виявлення певних психічних властивостей особистості). Вони передбачають стимули, реагуючи на які, людина виявляє найхарактерніші свої якості. Для цього досліджуваній особі пропонують витлумачити події, відновити ціле за деталями, надати сенс неоформленому матеріалу, створити оповідання за малюнком із невизначеним змістом.
Тести застосовують для визначення рівня знань або вмінь, здобутих індивідом у певній галузі навчальної чи професійної діяльності. Неодмінними вимогами до тестування є:
• обов'язковий для всіх комплекс випробовувальних завдань;
• чітка стандартизація зовнішніх умов, у яких здійснюється тестування;
• наявність стандартної системи оцінювання та інтерпретації результатів;
• використання під час оцінювання середніх показників результатів тестування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи науково-педагогічного дослідження“ на сторінці 3. Приємного читання.
