Методика читання лекцій

Педагогіка вищої школи

Стимулюванню активності аудиторії, спрямуванню її на пошукову діяльність, формуванню у неї досвіду творчої інтелектуальної праці під час лекції сприяють різні види запитань:

• 1) формулювання теми лекції може мати вигляд так званого загального запитання з альтернативною відповіддю. Перевага тематичних запитань полягає в тому, що вони завчасно готують студентів до необхідності розв'язати певну проблему, спонукають їх до роздумів над можливою відповіддю, активізують попередні знання і досвід;

• 2) запитання, з якими лектор звертається до аудиторії, можуть відкривати перед слухачами історичний шлях пошуку істини, ставити їх у реальні умови наукового дослідження, спонукати до самостійного генерування ідей на основі отриманих знань і досвіду. Особиста участь слухачів у вирішенні проблемних ситуацій, уміло змодельованих лектором, стимулює евристичність, творчу діяльність у процесі навчання;

• 3) доречним є включення запитань, навколо яких будується зміст теми, в опорну інформацію лекції, яку роздають слухачам перед заняттям у вигляді друкованої основи або проектують на екран у процесі лекційного викладу. У такий спосіб студенти отримують напрям руху думки і схему для структурування своїх записів під час лекції, яка може виконувати функцію орієнтира при опрацюванні літератури;

• 4) важливими є запитання від аудиторії, які свідчать про вияв уваги, зацікавленість й свідоме сприйняття матеріалу.

Як правило, залучення аудиторії до участі в обговоренні висловленого лектором погляду на певну проблему відбувається шляхом постановки ним запитань типу "Що ви думаєте з цього приводу?", "Хто хотів би щось уточнити?", "У кого є запитання?" тощо.

У різних країнах неодноразово проводили дослідження серед студентів щодо уявлень про ідеальний виклад чи лекцію. Згідно з ними, ознаками вдалої лекції для студентів є:

• 1) корисний, доступний, емоційний і ненудний виклад з виокремленням головного і допоміжного (темпом і гучністю мовлення), надання плану лекції, підсумки, що забезпечують відновлення сприймання для тих, хто тимчасово відволікся;

• 2) цікавий, сповнений експресії, елементів доречного гумору (без жаргону та примітивізму) виклад з використанням усіх допоміжних технічних засобів утримання уваги слухачів;

• 3) логічний, зв'язний, без відхилень, які відвертають увагу від головного, вільний від слів-паразитів виклад, зміст якого має нерозривно пов'язуватися з практикою, бути перспективним;

• 4) позитивне сприймання слухачами особи викладача. Важливі його вигляд, настрій, хороша дикція та якнайкраще володіння риторикою без прив'язаності до конспекту;

• 5) наукова й дидактична підготовка викладача, яка не може бути нижчою від межі сподівань студентів. Ідеал – поєднання бажання викладати з науковим авторитетом, глибокими знаннями, використанням власного наукового доробку і найновіших наукових досягнень;

• 6) зміст лекції, що має корелювати з іншими предметами, а їх сукупність – формувати певну цілісність, що стимулює особисту навчальну активність студента, викликає бажання завершити ознайомлення з певною темою за допомогою додаткових друкованих та електронних джерел для формування власних уявлень, думок, переконань.

Однак цей комплекс ознак не є незмінним у часі, єдиним для всіх вищих навчальних закладів. Наприклад, виявлено залежність відносної важливості цих вимог від року навчання студентів і дисципліни, яку їм пропонує університет чи інша вища школа.

Зарубіжний досвід читання лекцій

Багато цікавого містить методика викладання у різних країнах. Наприклад, дидактика британської вищої школи передбачає дві форми навчання: основою першої є лекції, а тьюторські (індивідуальні) заняття, семінари та групові заняття виконують допоміжну роль. Основою другої форми, навпаки, є тьюторські заняття, а лекції та семінари є допоміжним видом занять. Відвідування лекцій в одних університетах обов'язкове, в інших – ні. У навчальному процесі широко практикують дискусії.

На думку англійських педагогів, тьюторство як типово англійський метод виховання та навчання є найціннішим. Це регулярні заняття 1–2 студентів (в нових університетах 5–6) з викладачем-наставником (тьютором) протягом усього курсу навчання. Кожен студент закріплений за своїм тьютором, який стежить за його навчанням, життям, практикою, успішністю та формуванням його як спеціаліста.

В американській вищій школі також має місце тьютор- ська система навчання. Тут студентів забезпечують конспектами лекцій. До роботи з першокурсниками залучають старшокурсників, аспірантів, викладачів-пенсіонерів; широко використовують аудіовізуальні засоби, комп'ютери, кінофільми. Програму такого навчання студенти складають самостійно і звітують про її виконання.

Лекція в навчальному процесі вищої школи домінує і вимагає від викладачів постійної праці над удосконаленням методики її читання. А це можливо за умови, що викладачі постійно перебуватимуть у пошуках, вивчатимуть передовий досвід і творчо використовуватимуть його у своїй практичній діяльності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика читання лекцій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій
  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК