Стимулюванню активності аудиторії, спрямуванню її на пошукову діяльність, формуванню у неї досвіду творчої інтелектуальної праці під час лекції сприяють різні види запитань:
• 1) формулювання теми лекції може мати вигляд так званого загального запитання з альтернативною відповіддю. Перевага тематичних запитань полягає в тому, що вони завчасно готують студентів до необхідності розв'язати певну проблему, спонукають їх до роздумів над можливою відповіддю, активізують попередні знання і досвід;
• 2) запитання, з якими лектор звертається до аудиторії, можуть відкривати перед слухачами історичний шлях пошуку істини, ставити їх у реальні умови наукового дослідження, спонукати до самостійного генерування ідей на основі отриманих знань і досвіду. Особиста участь слухачів у вирішенні проблемних ситуацій, уміло змодельованих лектором, стимулює евристичність, творчу діяльність у процесі навчання;
• 3) доречним є включення запитань, навколо яких будується зміст теми, в опорну інформацію лекції, яку роздають слухачам перед заняттям у вигляді друкованої основи або проектують на екран у процесі лекційного викладу. У такий спосіб студенти отримують напрям руху думки і схему для структурування своїх записів під час лекції, яка може виконувати функцію орієнтира при опрацюванні літератури;
• 4) важливими є запитання від аудиторії, які свідчать про вияв уваги, зацікавленість й свідоме сприйняття матеріалу.
Як правило, залучення аудиторії до участі в обговоренні висловленого лектором погляду на певну проблему відбувається шляхом постановки ним запитань типу "Що ви думаєте з цього приводу?", "Хто хотів би щось уточнити?", "У кого є запитання?" тощо.
У різних країнах неодноразово проводили дослідження серед студентів щодо уявлень про ідеальний виклад чи лекцію. Згідно з ними, ознаками вдалої лекції для студентів є:
• 1) корисний, доступний, емоційний і ненудний виклад з виокремленням головного і допоміжного (темпом і гучністю мовлення), надання плану лекції, підсумки, що забезпечують відновлення сприймання для тих, хто тимчасово відволікся;
• 2) цікавий, сповнений експресії, елементів доречного гумору (без жаргону та примітивізму) виклад з використанням усіх допоміжних технічних засобів утримання уваги слухачів;
• 3) логічний, зв'язний, без відхилень, які відвертають увагу від головного, вільний від слів-паразитів виклад, зміст якого має нерозривно пов'язуватися з практикою, бути перспективним;
• 4) позитивне сприймання слухачами особи викладача. Важливі його вигляд, настрій, хороша дикція та якнайкраще володіння риторикою без прив'язаності до конспекту;
• 5) наукова й дидактична підготовка викладача, яка не може бути нижчою від межі сподівань студентів. Ідеал – поєднання бажання викладати з науковим авторитетом, глибокими знаннями, використанням власного наукового доробку і найновіших наукових досягнень;
• 6) зміст лекції, що має корелювати з іншими предметами, а їх сукупність – формувати певну цілісність, що стимулює особисту навчальну активність студента, викликає бажання завершити ознайомлення з певною темою за допомогою додаткових друкованих та електронних джерел для формування власних уявлень, думок, переконань.
Однак цей комплекс ознак не є незмінним у часі, єдиним для всіх вищих навчальних закладів. Наприклад, виявлено залежність відносної важливості цих вимог від року навчання студентів і дисципліни, яку їм пропонує університет чи інша вища школа.
Зарубіжний досвід читання лекцій
Багато цікавого містить методика викладання у різних країнах. Наприклад, дидактика британської вищої школи передбачає дві форми навчання: основою першої є лекції, а тьюторські (індивідуальні) заняття, семінари та групові заняття виконують допоміжну роль. Основою другої форми, навпаки, є тьюторські заняття, а лекції та семінари є допоміжним видом занять. Відвідування лекцій в одних університетах обов'язкове, в інших – ні. У навчальному процесі широко практикують дискусії.
На думку англійських педагогів, тьюторство як типово англійський метод виховання та навчання є найціннішим. Це регулярні заняття 1–2 студентів (в нових університетах 5–6) з викладачем-наставником (тьютором) протягом усього курсу навчання. Кожен студент закріплений за своїм тьютором, який стежить за його навчанням, життям, практикою, успішністю та формуванням його як спеціаліста.
В американській вищій школі також має місце тьютор- ська система навчання. Тут студентів забезпечують конспектами лекцій. До роботи з першокурсниками залучають старшокурсників, аспірантів, викладачів-пенсіонерів; широко використовують аудіовізуальні засоби, комп'ютери, кінофільми. Програму такого навчання студенти складають самостійно і звітують про її виконання.
Лекція в навчальному процесі вищої школи домінує і вимагає від викладачів постійної праці над удосконаленням методики її читання. А це можливо за умови, що викладачі постійно перебуватимуть у пошуках, вивчатимуть передовий досвід і творчо використовуватимуть його у своїй практичній діяльності.
Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика читання лекцій“ на сторінці 2. Приємного читання.
