Розділ «ПІСНЯ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ»

Даремно свистами нагайки

Тиран погрожує мені,

Зібравши чорних сотень шайки,

Кує кайдани вогняні, —

Я – духу вільного нестрим,

І завжди буду я таким!

Що там Сибір, кати, остроги,

Жандарми, мури та рови!

Хоч скрутять руки мені й ноги,

Хоч вирвуть очі з голови, —

Я – духу вільного нестрим,

І завжди буду я таким!

Чим довші сльоти та негоди,

Тим більше сонця ми ждемо.

Рвемось тим більше до свободи,

Чим гірше нас гризе ярмо.

Я – духу вільного нестрим,

І завжди буду я таким!

Даремно сила підла й люта