Визначення
Фібриляція передсердь (ФП) – це серцева аритмія з частими хаотичними скороченнями волокон передсердь, що має наступні характеристики: на ЕКГ спостерігаються "абсолютно" нерегулярні інтервали RR (тому ФП також іноді називається "абсолютна аритмія"), тобто інтервали RR не змінюються за якоюсь повторюваною закономірністю; відсутні чіткі Р-зубці; у деяких ЕКГ- відведеннях при цьому може спостерігатися нібито нормальна електрична активність передсердь, найчастіше у відведенні V1; тривалість передсердного циклу, тобто інтервал між двома імпульсами від передсердь, зазвичай варіабельний та становить <200 мс (>300 уд/хв).
Тріпотіння передсердь (ТП) – це надшлуночкова аритмія з майже однаковими інтервалами між двома імпульсами від передсердь та з частотою передсердних скорочень до 300 уд/хв.
Причини виникнення: IXC (інфаркт міокарда, стенокардії, дифузний та післяінфарктний кардіосклероз), кардіоміопатії, вроджені та набуті вади серця, міокардити, синдром WPW, CLC, синдром слабкості синусового вузла, ТЕЛА, тиреотоксикоз, алкогольне ураження міокарда, порушення взаємозв'язку між симпатичною і парасимпатичною системами, ЦД, метаболічні порушення, генетична схильність.
Електрофізіологічні механізми. Перший – вогнищевий механізм розвитку ФП, коли в передсердях виникає один або декілька вогнищ ектопічного збудження. Другий – механізм re-entry – розвиток колового руху хвилі збудження в передсердях, направлення якого постійно змінюється.
Класифікація
Кожен пацієнт, у якого вперше спостерігається ФП, повинен розглядатися як пацієнт з вперше діагностованою ФП, незалежно від тривалості аритмії або від характеру перебігу і важкості симптомів ФП.
Пароксизмальна ФП характеризується тим, що напади аритмії припиняються самостійно, без зовнішнього втручання, і тривають зазвичай не більше 48 год. Хоча пароксизми ФП можуть продовжуватися і до 7 діб, період 48 год. є клінічно значущим, оскільки по закінченню цього періоду часу вірогідність спонтанного відновлення синусового ритму є низькою, і слід розглянути доцільність призначення такому пацієнту антикоагулянтноїтерапії.
Персистуючою ФП вважається тоді, коли епізоди ФП або тривають довше 7 діб, або потребують кардіоверсії, за допомогою лікарських засобів або методу кардіоверсії постійним струмом.
Тривало персистуюча ФП – така, що продовжується > 1 року на момент, коли приймається рішення про застосування стратегії контролю ритму (необхідне його відновлення).
Постійною ФП називається, коли пацієнт (і лікар) визнають постійну наявність аритмії. При постійній ФП не переслідується мета відновити синусовий ритм. Якщо стратегія контролю ритму введена у схему терапії, аритмія розглядається вже як "тривало персистуюча ФП".
Німа ФП (асимптомна) може маніфестувати у вигляді обумовленого ФП ускладнення (ішемічного інсульту або тахікардіоміопатії) або може бути діагностована випадково, при проведенні ЕКГ з іншого приводу. Німі епізоди ФП можуть мати місце при будь-якій формі перебігу ФП.
Враховуючи частоту шлуночкових комплексів видіяють нормосистолію (бО-80/хв), тахісистолію (>90/хв), та брадисистолію (< 60/хв) шлуночків.
Діагностика
Пацієнтам з підозрюваною, але не діагностованою ФП, у якості першого кроку до встановлення діагнозу, рекомендована ЕКГ у 12 відведеннях. Наявність таких клінічних симптомів, як відчуття підсиленого серцебиття або задишка, мають бути приводом для ЕКГ-моніторування, щоб можна було продемонструвати ЕКГ-ознаки ФП або співставити симптоми з ритмом, що реєструється на їхньому фоні. У окремих пацієнтів для встановлення діагнозу ФП можна розглянути доцільність імплантації безвивідного моніторуючого пристрою.
Доступні методи непостійного (переривчастого) моніторування ЕКГ включають стандартну ЕКГ, холтерівське моніторування (від 24 год. до 7 діб), транстелефонну ЕКГ з використанням приладів, які активуються пацієнтом або автоматично, а також зовнішніх петльових реєстраторів. Якщо ФП наявна під час запису ЕКГ, для підтвердження діагнозу достатньо стандартної ЕКГ у 12 відведеннях. При пароксизмальній ФП тривала непостійна реєстрація ЕКГ буде сприяти виявленню ФП. Для постійного (безперервного) моніторування ЕКГ існують імплантовані двокамерні водії ритму (електрокардіостимулятори) та дефібрилятори, які можуть належним чином виявляти ФП. Імплантовані безпровідні петльові реєстратори забезпечують постійне моніторування ФП протягом 2-х річного періоду з автоматичним виявленням ФП на основі аналізу інтервалів RR.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фібриляція та тріпотіння передсердь“ на сторінці 1. Приємного читання.
