Визначення
Метаболічний синдром (MC) характеризується збільшенням маси вісцерального жиру, зниженням чутливості периферичних тканин до інсуліну і гіперінсулінемією, і це викликає порушення вуглеводного, ліпідного, пуринового обміну та АГ.
Інсулінорезистентність (IP) є ключовим моментом формування МС, симптомів та факторів ризику, які призводять до тяжких серцево-судинних ускладнень. MC генетично детермінований.
Виділення синдрому IP має велике клінічне значення, оскільки, з одного боку, цей стан є зворотним, тобто відповідним лікуванням можна домогтися зникнення або принаймні зменшення основних його проявів; з іншого боку, він передує таким патологіям, як ЦД 2 типу (інсуліннезалежний) і атеросклероз, що нерозривно пов'язані із зростанням коронарної та загальної смертності в популяції.
Діагностика
Основні симптоми й прояви синдрому IP; абдомінально-вісцеральне ожиріння; гіперінсулінемія; дисліпідемія (ліпідна тріада); АГ; порушення толерантності до глюкози (ПТГ) або ЦД 2 типу; ранній атеросклероз, ІХС; порушення гемостазу; гіперурікемія й подагра; мікроальбумінурія; гіперандрогенія; гіперкортицизм; дисфункція ендотелію.
Найпростіше виявити IP через визначення концентрації інсуліну в плазмі венозної крові натще. Однак рівень інсуліну натще не відображає повною мірою чутливість тканин до інсуліну, а лише вказує на гіперінсулінемію (непрямий метод оцінки чутливості тканин до інсуліну).
IP можна оцінювати за непрямими показниками:
• 1. Рівнем базальної інсулінемії;
• 2. Індексом Саго – відношення глюкози (ммоль/л) до рівня інсуліну натще (мк Од/л), який у нормі перевищує 0,33;
• 3. Критерієм HOMA (Homeostasis Model Assessment Insulin Resistence) – інсулін натще (мк Од/л) х глюкоза натще (ммоль/л)/22,5; у нормі <2,77;
• 4. IP = глікемія натще х базальний рівень імунореактивного інсуліну/25.
Про IP без клінічних проявів синдрому можуть свідчити такі дані: величина ОТ як маркер абдомінально-вісцерального ожиріння; рівень ТГ як показник наявності дрібних фракцій ЛПНЩ; рівень ХС-ЛПВЩ; рівень глюкози натще; вимірювання AT.
Схема обстеження хворих на стадії доклінічних проявів: виявлення спадкової схильності до ожиріння, ЦД, ІХС, АГ; соціальний анамнез (особливості способу життя, харчування); антропометричні показники (зріст, вага, ідеальна маса тіла – ІМТ, ОТ, ОС, відношення ОТ/ОС); моніторинг АТ, ЕКГ; біохімічні показники – рівні ТГ, ХС-ЛПВЩ, ЛПНЩ; визначення глюкози крові натще; визначення інсуліну крові натще (якщо можливо); визначення рівня оксиду азоту в плазмі (якщо можливо).
Характер розподілу жирової тканини визначається за допомогою коефіцієнта ОТ/ОС. ОТ/ОС для чоловіків > 1,0 і жінок >0,85 свідчить про абдомінальний тип ожиріння. Показником клінічно ризикованого розвитку метаболічних ускладнень ожиріння є також ОТ у чоловіків понад 94 см, у жінок понад 80 см.
Критерії діагностики
Згідно з Універсальним консенсусом з діагностики MC (2005 р.) діагноз встановлюється за наявності 3 і більше критеріїв:
• 1. ОТ > 94 см у чоловіків та > 80 см у жінок;
• 2. Рівень ТГ 2 1,7 ммоль/л (150 мг/дл);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метаболічний синдром“ на сторінці 1. Приємного читання.
