Ангіна та гострий фарингіт
Визначення
Ангіна – гостре інфекційне захворювання одного, чи декількох компонентів лімфоїдного глоткового кільця з переважним ураженням паренхіми, лакунарного, чи фолікулярного апарату мигдаликів.
Гострий фарингіт – гостре дифузне запалення слизової оболонки глотки.
Примітка: При ангіні в запальний процес може втягуватись будь-яка група мигдаликів, а також лімфоїдна тканина надгортанника. Однак в загальній медичній практиці під ангіною розуміють запалення піднебінних мигдаликів. Як правило, ангіна супроводжується гострим запаленням слизової оболонки глотки. У закордонній літературі широко використовуються терміни "тонзилофарингіт" та "фарингіт". що є тотожними та означають тонзиліт (ангіна) або фарингіт, які викликані β-гемолітичним стрептококом групи А (Streptococcus pyogenes, БГСА).
Відповідно до MKX-W виділяють:
J 02.0 – стрептококовий фарингіт;
J 03.0 – стрептококовий тонзиліт;
J 03.8 – гострий тонзиліт, викликаний іншими уточненими збудниками".
Епідеміологія
Джерело інфекції – хворі та носії стрептококів. Основний шлях інфікування – повітряно-краплинний, проте можливі контактно-побутовий та аліментарний. Менше значення має ендогенне інфікування (за наявності в порожнині рота та горлянки вогнищ хронічної інфекції). Фактором ризику є тривале перебування в організованих колективах (дошкільні заклади, школи, гуртожитки, казарми тощо). Захворювання не має чіткої сезонності, проте частіше виникає в період епідемій гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Етіологія
Серед бактеріальних збудників гострого тонзилофарингіту найбільше значення має β-гемолітичний стрептокок групи А. Набагато рідше гострий тонзиліт викликають стрептококи групи CnG, Arcanobacterium haemolyticum. Neisseria gonorrhoeae, Corynebacterium diphtheria (дифтерія), анаероби та спірохети (ангіна Сімановського-Венсана), вкрай рідко – мікоплазми та хламідії. Причиною вірусного гострого фарингіту та тонзиліту можуть бути риновірус, коронавірус, віруси грипа та парагрипа, вірус Епштейн-Барра, цитомегаловирус, вірус імунодефіциту людини, вірус Коксакі А. Окрему группу складають ангіни при агранулоцитозі та лейкозі.
Класифікація
Класифікація ангіни та гострого тонзиліту Грунтується на етіологічних ознаках (див. етіологію). Залежно від ступеню ураження піднебінних мигдаликів виділяють класичні клінічні форми ангіни: катаральну (ураження слизової оболонки мигдаликів), лакунарну (втягнення лакунарного апарату та утворення в лакунах смаги і гною), фолікулярну (запалення лімфоїдних фолікул), фібринозну, флегмонозну, виразково-некротичну, змішану. За ступенем важкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий. Важкість ангіни визначається з урахуванням вираженості загальних (інтоксикаційний синдром) та місцевих змін.
Зразки формулювання діагнозу
• 1. Гострий стрептококовий фарингіт, легкий перебіг.
• 2. Лакунарна ангіна, середньотяжкий перебіг.
Діагностика
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захфорювання вуха, горла, носа“ на сторінці 1. Приємного читання.
