Визначення
Хронічний гастрит (ХГ) – хронічний запальний процес слизової оболонки шлунка (СОШ) зі змінами клітинної регенерації, прогресуючою атрофією залозистого епітелію, порушенням секреторної, моторної та інкреторної функції шлунка.
Коментар: ХГ – поняття морфологічне з розвитком стереотипних реакцій в СОШ, до головних з яких належать: запалення, атрофія, порушення клітинної регуляції з мстаплазією і дисплазією. ХГ не являє собою цілісного нозологічного поняття: це гетерогенна група захворювань, що мають різну етіологію, об'єднані спільністю патологічних механізмів, головним з яких є дисрегенерація, і стереотипністю морфологічних змін СОШ.
Діагностика
Базується на:
• 1) морфологічному дослідженні біоптатів, отриманих за допомогою прицільної множинної (5 біоптатів з передньої та задньої стінок антрума на 2 см від воротаря; передньої та задньої стінки середньої третини тіла шлунка; кута шлунка) біопсії під час фіброгастроскопії;
• 2) дослідженні на наявність бактерій Hp (гістологічне, мікробіологічне, серологічне, швидкий уреазний тест, дихальний тест);
• 3) рентгенологічному дослідженні шлунка для оцінки його евакуаторномоторної функції;
• 4) дослідженні кислотоутворюючої функції шлунка (метод інтрагастральної рН-метрії).
Класифікація[1]
| Тил гастриту | Синоніми | Етіологічні фактори |
| Неатрофічний | Хронічний антральний, гіперсекреторний | Нр, інші фактори. |
| Атрофічний, аутоімунний, мультифокальний | Дифузний тіла шлунка, асоційований з лерніцитозною анемією | Аутоімунний. Нр, особливості харчування, фактори середовища. |
| Особливі форми: | ||
| Хімічний | Реактивний рефлюкс-гастрит | |
| Радіаційний | Променеві ураження. | |
| Лімфоцитарний | Асоційований з целіакією | Ідіолатичні, імунні механізми, глютен, Нр. |
| Неінфекційній грану- льоматозний | Ізольований гранульоматоз | Хвороба Крона, саркоїдоз, гранульоматоз Вегенера, чужорідні тіла, ідіопатичний. |
| Еозинофільний | Харчова алергія, інші алергени | Алергічний. |
| Інші інфекційні | БактеріТ (крім Нр), віруси, гриби, паразити. | |
ХГ, викликаний Нр, – найбільш поширена форма (до 80% всіх ХГ), переважно уражує антральний відділ, але може мати і дифузний характер (пангастрит). Секреторна функція шлунка характеризується будь-яким типом секреції, найчастіше підвищена або нормальна.
Атрофічний аутоімунний ХГ (5-10% всіх ХГ) має в основі генетичні зміни, які успадковуються за аутосомно-домінантним типом; локалізується у фундальному відділі шлунка та його тілі, асоціюється з підвищеним ризиком розвитку карциноми шлунка і нейроендокринних пухлин.
Діагностичними критеріями цієї форми ХГ є: ахлоргідрія, перніціозна анемія, виявлення антитіл до парієтальних клітин СОШ, внутрішнього фактора і К*-АТФ-ази, гіпергастрінемія, низький рівень ІдА і ІдО, непоодиноке сполучення з тиреоїдитом Хашімото, гіпотиреозом, хворобою Аддісона, вітіліго. Евакуаторно-моторні порушення характеризуються гіпо-, дискінезією шлунка.
Атрофічний мультифокальний ХГ: до патологічного процесу може бути втягнений будь-який відділ шлунка, найчастіше межа між антрумом та тілом шлунка за малою кривизною. Етіологія недостатньо вивчена, припускають зв'язок цієї форми ХГ з Нр, нітратами або іншими токсичними речовинами в їжі, браком у дієті протективних речовин (овочі, свіжі фрукти тощо).
Хімічний ХГ (реактивний рефлюкс-гастрит) уражує антральний відділ шлунка, етіологічно пов'язаний з алкоголем, жовчним рефлюксом (після резекції шлунка, пілоропластики, накладання гастродуоденоанастомозу), вживанням НПЗП.
Слід диференціювати хімічний ХГ від ДГР, який гістологічно проявляється субнуклеарною вакуолізацією альвеолярного епітелію.
Лімфоцитарний ХГ під час гастроскопії часто нагадує "віспоподібний" гастрит або простежуються потовщені складки СОШ, особливо в ділянці тіла, на верхній частині яких виявляють маленькі вузлики з центральним вдавленням, які нагадують малу ерозію. Частіше пангастрит. Етіологічно цю форму ХГ пов'язують з Нр, целіакією, лімфомою шлунка, хворобою Менетріє. Існує й ідіоматичний лімфоцитарний ХГ.
Неінфекційний гранульоматозний ХГ: рідко зустрічається ідіопатичний, ендоскопічно він схожий з аденокарциномою; значно частіше зустрічається гранульоматозний гастрит за хвороби Крона (приблизно 50% всіх випадків хронічного неспецифічного гранульоматозного гастриту), саркоїдозу, гранульоматозу Вегенера, чужорідних тіл.
Еозинофільний ХГ (алергічний) часто сполучається із втягненням до патологічного процесу стравоходу, тонкої та ободової кишки. Найчастіше обумовлений харчовою алергією, характерний зв'язок з колагенозами, поєднується з вираженою еозинофілією в периферійній крові.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хронічний гастрит“ на сторінці 1. Приємного читання.
